Зразок роботи
ВСТУП
Нині дослідження мислення є одним із першочергових завдань психологів. Мислення вивчає не лише психологія. Філософію цікавить насамперед кінцевий продукт пізнавальної роботи людини (чи можна мислення розглядати як відображення зовнішнього світу?).А психологію цікавить сам процес породження та збереження продуктів пізнавальної роботи.
Один із видатних філософів Р. Декарт висунув формулу «Я мислю, отже, я існую». Якщо залишити осторонь філософський зміст формули і розглядати його лише в конкретно-психологічному аспекті, то стає зрозумілим, що ця формула вочевидь висуває мислення на перший план у психічному житті людини, вважаючи мислення ознакою існування людини.
За своєю природою ми розумні істоти, на цьому наголошував французький філософ Ж.Сартр: «Мої думки - це я сам. Ось чому я не можу спинитись! Я існую, бо я думаю, а не думати я не можу».
Мислення - це вища форма психічного відображення. Пізнання світу починається з відчуттів, сприймань та уявлень, але ця чутлива картина світу не дає змоги глибоко і всебічно його пізнати. Зокрема, живе споглядання неспроможне проникнути у складні форми взаємодії явищ, об'єктів, подій, у їхні причини та наслідки. Для відображення цих моментів буття необхідний перехід від відчуттів, сприймань (чуттєвого відображення) до мислення. Шляхом мислення індивід виявляє взаємозв'язки між предметами, подіями і явищами, з'ясовує причини та наслідки цієї взаємодії.
Актуальність роботи
Я вважаю, що у наш час дослідження мислення потребує більш глибокого вивчення та аналізу, що пояснюється розвитком всіх галузей існування людства і ще більше швидким розвитком у майбутньому. Життя людини постійно ставить проти нього гострі і термінові завдання, проблеми. Виникнення таких проблем, труднощів означає, що у навколишньої дійсності і ще багато невідомого, незрозумілого, прихованого.
Об'єктом розумової діяльності завжди є найактуальніші проблеми, породжені сучасністю. На нинішньому історичному етапі такими є екологічні проблеми, проблеми економічної інтеграції країн в умовах ринкових відносин та ін. Поглиблення соціальної сутності мислення зумовлене потребою постійно залучати для розв'язання кожного конкретного завдання досвід, нагромаджений фахівцями в суміжних галузях знання. Завдяки соціально-історичній природі мислення людство забезпечує наступність у передаванні від генерації до генерації інтелектуальних надбань, створюючи умови для соціального та науково-технічного прогресу.
Давньогрецький філософ Аристотель відомий своїм афоризмом:»Пізнай себе-і ти пізнаєш світ». Дійсно, пізнання своїх психічних процесів, одним з яких є мислення, допоможе глибоко пізнати світ.
Проблемами мислення займалося чимало психологи. Теплов Борис Михайлович займався розробкою психологічних праць присвячених проблемам обдарованості. Андрій Володимирович Брушлинский відомий книгою «Мислення і спілкування». С.Л. Рубінштейну належить поняття «аналіз через синтез». Гальперін П.Я. розробив теорію формування мислення, яка одержала назву концепції планомірного формування розумових дій. Гальперін виокремив етапи інтеріоризації зовнішніх дій, визначивши умови, котрі забезпечують їх найповніший та найефективніший переклад у внутрішні дії із заздалегідь заданими властивостями. Окреме місце серед досліджень інтелекту в сучасній психології посідають праці Ж. П'яже.
Отже, вивчення характеристик мислення є важливим і актуальним серед проблем, які вивчає психологія.
Мета курсової роботи полягає у тому, щоб скласти уявлення про процес мислення. Як протікає цей процес, які її функції, як формується у різних ситуаціях. Описати основні його види. Визначити теоретичні і експериментальні підходи до дослідження мислення.
Завдання курсової роботи:
описати природу розумового процесу;
визначити залежність мислення від діяльності мозку
розглянути основні операції, і фази мислення;
розглянути основні види мислення;
визначити значення мислення у житті людини;
охарактеризувати теоретичні і практичні підходи до дослідження мислення;
зробити відповідні висновки.
Предмет дослідження - індивідуальні особливості мислення.
Об'єкт дослідження мислення як пізнавальний процес.
Магістр