0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАЛЕЖНОСТІ СТРЕСОСТІКОСТІ ВІД ГЕНДЕРУ (ID:1125402)

Тип роботи: інше
Дисципліна:Психологія
Сторінок: 22
Рік виконання: 2024
Вартість: 200
Купити цю роботу
Зміст
1.1 Сутність та зміст поняття «стрес» 1.2 Чинники формування і розвитку стресостійкості особистості 1.3 Гендерні особливості поведінки в стресових ситуаціях 1.4 Вплив гендерних відмінностей на особливості сприйняття стресу 1.5 Методики дослідження стресостійкості СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1.1 Сутність та зміст поняття «стрес» В психологічній операціоналізації категорії стресу в сучасній науковій літературі вживаються в трьох значеннях. По-перше, поняття «стрес» визначається як будь-який зовнішній подразник або подія, що викликає дискомфорт у людини. По-друге, стрес відноситься до суб'єктивної реакції, що відображає психічний стан внутрішньої напруги і збудження, і трактується як емоційна, захисна реакція, що виникає у людей. По-третє, на думку В. Кеннона та Г. Сельє, стрес може бути фізичною реакцією організму на шкідливі впливи. Функція цієї фізіологічної реакції полягає в підтримці поведінкової діяльності та психологічних процесів для подолання таких ситуації. Теоретичний виклад наукових, психологічних та медичних джерел може проілюструвати, що більшість визначень вказують на негативні сторони стресу. Більшість науковців трактує поняття «стрес» як негативний емоційний стан через фрустрацію [1, c. 76]. 1.2 Чинники формування і розвитку стресостійкості особистості У науковій парадигмі стресостійкість особистості розглядається як явище детерміноване. Вітчизняні вчені та науковці (А. Гурич, В. Корольчук, О. Тімченко) та зарубіжні науковці та вчені (Дж. Грінберг А. Реан, С. Миронець, Д. Брайт, О. Баранов, Л. Китаєв-Смик, Р. Лазарус,) визначають, що стресостійкості індивіда характерна складна та багаторівнева зумовленість. Більшість дослідників схильні виділити два рівні факторів, що визначають формування і розвиток цієї риси особистості:  зовнішній (характеристики середовища людини);  внутрішній (поєднання психофізіологічних, індивідуальних і психосоціальних особливостей особистості). Оскільки останнім часом питання розвитку стресостійкості в науковому дискурсі стає актуальним, психологи непослідовні у поглядах на справедливість концепції «внутрішніх факторів стресостійкості». Тому В. Корольчук включає особистісні ресурси (Я-концепція як базові показники, точки контролю, когнітивний розвиток, комунікативні сфери – приналежність, емпатія, емоційна стійкість, витривалість, знання, навички, досвід подолання стресових ситуацій, тривожність, самоповага , оцінка дійсності) [10, c. 83].