Особливості мотиваційної сфери особистості (ID:1125454)

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ 1.1 Поняття мотивації в психології Поведінка людини має дві функціонально взаємопов'язані сторони: мотивацію та регуляцію. Мотивація забезпечує активацію та напрямок поведінки, тоді як обумовлення відповідає за те, як вона розвивається від початку до кінця в даній ситуації. З усіх понять, що використовуються в психології для опису і пояснення спонукального моменту людських дій, найбільш поширеними і фундаментальними є поняття мотиву і мотивації. Ці поняття містять інформацію про потреби, інтереси, цілі, наміри, бажання та мотивації людини, про зовнішні чинники, які змушують її поводитись певним чином, про управління під час здійснення діяльності та багато іншого. Мотив - це спонукання до дії, породжене системою потреб людини і виконане в тій чи іншій мірі або не виконане зовсім. На відміну від мотивації, мотив - це те, що належить суб'єкту, є його стійкою особистісною властивістю і спонукає його до певних дій зсередини [4, с. 38]. РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ В СТУДЕНТСЬКОМУ ВІЦІ 2.1 Організація дослідження Метою даного дослідження було виявлення особливостей сфери ціннісної мотивації студентів. У дослідженні взяли участь десять студентів четвертого курсу кафедри педагогіки та психології Київського державного педагогічного університету. Піддослідним було 20-21 рік. Дослідження проводилось за 4-ма методиками. Нижче наведено більш детальний опис методів, використаних у дослідженні. 1. «Мотивація до професійної діяльності (модифікація К. Замфір за методикою О. Реана)». Метою даної методики є діагностика мотивації професійної діяльності, в тому числі професійної. В її основу покладено поняття внутрішньої та зовнішньої мотивації. На основі отриманих результатів визначається мотиваційний комплекс особистості. Мотиваційний комплекс - це зв'язок між трьома мотиваціями: ВМ, ЗПМ і ЗНМ. Найкращим, оптимальним і мотивуючим комплексом слід вважати поєднання двох типів: ВМ > ЗПМ > ЗНМ і ВМ = ЗПМ > ЗНМ. Найгіршим мотиваційним комплексом є тип ЗНМ > ЗПМ > ВМ [15, c. 98]. 2. «Методика визначення мотивації навчання» (Каташев В.Г.). Метою цього методу є визначення мотивації до навчання. Вимірювання мотивації студентів до професійної підготовки можна представити у такій формі: Студентам пропонується набір запитань і діапазон можливих відповідей на основі рівня мотивації, описаного в тексті. Кожна відповідь оцінюється учнями за шкалою від 01 до 05. Пропорції складають учні на спеціальній картці.