Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Підготовка дітей до школи є однією з проблем, інтерес до якої з боку дослідників різних країн не вичерпується.
Постійне вдосконалення системи шкільної освіти, нові дані про потенційні можливості розвитку дитини в дошкільні роки, поглиблення розуміння самоцінності дошкільного дитинства і його значущості для всього подальшого розвитку особистості, соціально-культурні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, - все це робить безпосередній вплив на усвідомлення сутності феномену «готовність до школи» та підходи до його подальшого вивчення. Готовність дитини до сучасного шкільній освіті виступає як сукупний результат системи виховання, спрямованої на повноцінне особистісний розвиток кожного дошкільника.
Вираженням готовності до школи є ряд новоутворень розвитку, які починають «заявляти» про себе в кінці дошкільного дитинства і виявляються в якісно нових рисах і можливості діяльності, поведінки, ставлення дитини до соціального і предметного світу. Саме у готовності до школи отримують своє втілення важливі новоутворення і досягнення розвитку, що створюють дитині сприятливий старт для початку навчальної діяльності та входження у ситуацію шкільного способу життя.
Становлення готовності до школи обумовлено, перш за все, освоєнням дитиною як суб'єктом доступних видів дитячої діяльності гри, пізнання, спілкування, предметно - трудової, художньої діяльності. Повноцінна готовність дитини до навчання у школі виступає, з одного боку, як своєрідний показник досягнень йогоособистісного розвитку у дошкільний період, а з іншого - як базовий рівень для освоєння шкільної програми і як показник готовності до прийняття позиції суб'єкта навчальної діяльності (Т. І. Бабаєва , Л. І. Божович, Л. А. Венгер, Л. С. Виготський, Є. Є. Кравцова та ін.)
У нашій країні вивчення цієї проблеми має довгу історію. Починаючи з двадцятих років нашого століття, вона ставала предметом, як спеціального навчання, так і попутного розгляду у ході дослідження суміжних питань.
Можна з повною підставою сказати, що більшість найбільших дослідників у галузі вітчизняної дитячої психології та дошкільної педагогіки, так чи інакше, торкалися проблеми готовності до шкільного навчання, що обумовлено органічним зв'язком даного феномена із загальним ходом фізіологічного, психологічного, соціально-особистісного розвитку дитини дошкільного віку та її індивідуальних особливостей. Цій проблемі присвячено безліч досліджень і монографій (Л. І. Божович, Л. А. Венгер, Г. М. Гуткіна, І. В. Дубровіна, Є. Є. Кравцова, А. А. Люблінська, В. С. Мухіна, М. М. Подд 'яков, К. М. Поліванова, Є. О. Смирнова та ін.)
Об'єктом даного дослідження є готовність дитини до навчання у школі, а предметом-діагностика готовності дитина до школи.
Мета даної роботи – проаналізувати діагностичний інструментарій визначення готовності дитини до школи. Відповідно до мети були поставленні наступні завдання:
розкрити поняття психологічної готовності дитини до навчання у школі;
охарактеризувати структуру готовності дітей до навчання у школі;
проаналізувати основні причини непідготовленості дітей до шкільного навчання;
експерементально дослідити особливості психологічної готовності дитини до шкільного навчання
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу,двох розділів,висновку,списку використаних джерел.