Формування уяви у дітей дошкільного віку (ID:1126272)

ВСТУП Актуальність: уява дітей представляє собою величезний потенціал для реалізації резервів комплексного підходу в навчанні і вихованні. Проблема розвитку дитячої уяви актуальна тим, що цей психічний процес є невід'ємним компонентом будь–якої форми творчої діяльності дитини, її поведінки в цілому. Тому це і послугувало нам стимулом для обрання даної теми науково–теоретичного дослідження. Дану проблему вивчали та розглядали безліч відомих науковців та видатних психологів, ступінь її розробки високий. Як показали дослідження Л.С. Виготського, В.У. Давидова, Е.І. Ігнатєва, С.Л. Рубінштейна, Д.Б. Ельконіна, В.А. Крутецького, Т. Рібо, К.Г. Паустовського та інших, – уява виступає не тільки передумовою ефективного засвоєння дітьми нових знань, але і є умовою творчого перетворення знань, що є у дітей, сприяє саморозвитку особистості, тобто в значній мірі визначає ефективність навчально–виховної діяльності. Об'єктом дослідження курсової роботи виступає вивчення розвитку уваги середніх дошкільників. Предмет дослідження – особливості розвитку уваги середніх дошкільників. Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми розвитку уваги у середніх дошкільників. Мета роботи передбачає виконання таких завдань:  проаналізувати психологічний зміст проблеми в науковій літературі.  сформулювати адекватну гіпотезу теоретико–емпіричного дослідження;  здійснити емпіричну перевірку сформульованої гіпотези;  сформулювати висновки теоретико–емпіричного дослідження. Гіпотезу даного курсового дослідження можна сформулювати наступним чином: Особливості вивчення рівня розвитку уваги середніх дошкільників проявляються у комплексі індивідуальних, особистісних та суб'єктивних якостях конкретного дошкільника. Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна при розробці шкільної програми в старших класах загальноосвітньої школи. Дослідження проводилось на базі ДНЗ № 22. Методи дослідження: 1. Теоретичні (аналізу та синтезу, порівняльно–типологічний, системний, структурно–функціональний, понятійно–категоріальний); 2. Емпіричні (методика вивчення обсягу уваги, методика з дослідження вибірковості уваги, спостереження).