Девіантна поведінка (ID:1126338)

Вступ Масовий розповсюдження девіантної поведінки, яка розглядається як порушення соціальних норм, в останні роки призвело до активного дослідження цього явища соціологами, соціальними психологами, медиками та правоохоронцями. Розгляд причин, умов і факторів, що визначають це соціальне явище, став дуже важливим завданням. Це дослідження включає аналіз ключових питань, таких як природа соціальної норми та відхилення від неї. В стабільних суспільствах і в розвиваючихся спільностях відповіді на ці питання зазвичай є більш-менш очевидними. Соціальна норма виступає як необхідний та стійкий компонент соціальної практики, який функціонує як засіб соціального регулювання та контролю. Як відзначає Я.І. Гілинський, соціальна норма визначає межу, міру та інтервал припустимої поведінки та діяльності для осіб, соціальних груп та організацій у конкретному суспільстві. Ця норма відображається у законах, традиціях, звичаях, що стали невід'ємною частиною повсякденності та способу життя більшості населення. Вона також підтримується суспільною думкою та грає роль «природного регулятора» у суспільних та міжособистісних відносинах. Англійський філософ Клайв С. Льюїс сприймає моральні норми як інструкції, які забезпечують вірне функціонування людської "машини". Проте, в суспільстві, яке перебуває на стадії реформ, коли деякі норми руйнуються, а нові ще не сформувалися навіть на теоретичному рівні, процес формування, тлумачення та застосування норм стає дуже важким завданням. Висловлювання А. Солженицина про презирство до праці та пошани до шахрайства в такому контексті звучить дуже належним. Розуміння, що девіантна поведінка значної частини населення сьогодні втілює найбільш руйнівні для країни тенденції, є невід'ємною частиною виклику, який стоїть перед українським суспільством.