ВПЛИВ БАРОКАМЕРИ ТА КИСНЕВОЇ ТЕРАПІЇ НА МЕНТАЛЬНЕ ТА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ (ID:1132775)

Вплив гіпоксії на психічне здоров’я людини Наш мозок потребує величезної кількості кисню для забезпечення нормальної життєдіяльності організму, що відбувається завдяки підтримці крихкого балансу електролітів та мінеральних сполук, які несуть електричний заряд та виступають основними інгібіторами у проведенні електричних імпульсів у нервовій системі [22]. Дослідження доводять, що електролітний дисбаланс порушує здатність нейронів передавати сигнали, оскільки клітини покладаються на натрій та калій, що заходить та виходить з мембран. Даний потік контролюють помпи в мембрані нейрона, які через нестачу кисню працюють неправильно. Тобто, порушення роботи помп призводить до швидкого накопичення натрію та води, що призводить до набряку нейронів та сповільненню процесу передачі імпульсів. Варто сказати, що з біологічної точки зору ці механізми все ще залишаютья маловивченими, проте це доводить, що така дисфункція спричинена нестачею кисню призводить до порушень обмінних процесів, провідних функцій нервової системи, що впливає на загальне самопочуття та психічні механізми людини [ 14]. Вчені, які досліджували вплив кисневого голодування на функціональні процеси організму довели, що всього 5 хвилин без кисню можуть призвести до загибелі нейронів. Проте, більшість людей можуть відновити значну частину функціоналу головного мозку, якщо лікування буде розпочато вчасно. Останні дослідження в цій галузі зазначають, що не проліковані психічні розлади не тільки впливають на поведінку та психоемоційний стан людини, а протягом тривалого часу здатні змінювати внутрішню архітектуру мозку послаблюючи нейронні зв’язки. Тож нестача кисню в організмі людини може призвести до незворотніх змін, спровокувати депресію та порушити когнітивні функції [22]. Ще у 2011 році було проведено загальновідоме так зване «мишаче дослідження». Група вчених лабораторним мишам створила такі самі умови з рівнем якості повітря, в яких перебуває типовий житель мегаполісу. Впродовж 10 місяців якість повітря змінювали на 8 годин 5 разів на тиждень. Через невеликий період миші почали гірше виконувати завдання (виходити з лабіринтів) та втратили інтерес до улюбленої їжі, почали проявлятися ознаки депресії. Згодом розтин показав, що в мозку був значно менший рівень кисню та значно більший рівень цитокінів, які провокують депресію та тривожні розлади. Звісно організм людини набагато складніший, проте нестача кисню та домішок, що є у повітрі проявляється так само . Результати великого міжнародного дослідження в якому взяло участь близько 1,4 млн датчан та 151 млн. американців виявило залежність між поганою якістю повітря з низькою концентрацією кисню та зростанням ризику появи депресії, шизофренії та біполярного розладу та інших розладів Оскільки мозок - найскладніший орган, який формується до 25 років, він як і будь який орган, чи частина нашого тіла зношується, а його функції погіршуються. Саме тому до найвразливіших категорій населення відносять дітей та людей літнього віку [41].