Зразок роботи
Основні тенденції розвитку і реформування дошкільної освіти в Україні у 2020-2021 роках повʼязано із необхідністю створення дитино-центрованого освітнього простору, орієнтованого на повноцінний розвиток дітей із комплексним психолого-педагогічним супроводом індивідуального розвитку кожної дитини, в тому числі дітей з особливими освітніми потребами.
Базовим компонентом дошкільної освіти, як державним стандартом (далі БКДО) у новій редакції 2021року зазначено цінності дошкільної освіти, які наголошують на: визнанні самоцінності дошкільного дитинства, його потенціалу та особливої ролі в розвитку особистості; щасливому проживання дитиною дошкільного дитинства як передумови її повноцінного розвитку та подальшої самореалізації у житті; поваги до дитини, особливостей її розвитку та індивідуального досвіду; зміцнення фізичного, психічного та соціального здоровʼя дитини, тощо. [1]. Також зазначено, що становлення компетентностей дитини під час здобуття дошкільної освіти відбувається під керівництвом дорослих, педагогічні впливи яких повинні забезпечувати цілісність особистості, яка проявляється в розвинених емоціях, зростаючий свідомості, керованій поведінці. [1;18]. Саме тому, в полі особливої уваги педагогів закладу дошкільної освіти повинен бути соціально-емоційний розвиток дитини, що обʼєднує розвиток інтелекту, емоційної сфери, стійкості до стресу, впевненості у собі, позитивного ставлення до себе, інших та світу. Все це потребує педагогічної підтримки і педагогічного супроводу в освітньому просторі закладу дошкільної освіти.
Теоретичні засади емоційного розвитку, емоційного благополуччя, педагогічного супроводу та корекції емоційних порушень у дітей дошкільного віку досліджувалися в роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців: Т. Бабаєва, О.Байєр, О. Васильєвої, О. Вовчик-Блакитної, Л. Виготського, Н. Єжкової, О. Запорожця, К. Ізарда, Є. Ільїна, І. Карабаєвої, О. Карпенко, О. Кононко, Є. Коротаєвої, С. Кулачківської, С. Ладивір, Н. Михайлової, Т. Піроженко, Л. Проколієнко, С. Рубінштейна, О. Савенкова, О. Смірнової, Н. Татарінцевої, Н. Уманець, Ф. Філатова, Н. Харитонової, П. Якобсон та ін..
Аналіз наукових джерел та нормативних документів засвідчує, що проблемі емоційного розвитку та корекції його порушень у дітей дошкільного віку приділяється достатньо уваги з боку держави, науковців, педагогів та батьків. Проте, на сьогодні бракує досліджень щодо вивчення емоційного стану, наявності емоційних порушень у дітей дошкільного віку та їх корекції на сучасному етапі діяльності закладу дошкільної освіти в умовах карантинних обмежень.
Отже, безумовна актуальність зазначеної вище проблеми зумовила вибір теми кваліфікаційної роботи «Корекція емоційних порушень у дітей дошкільного віку».
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному дослідженні стану емоційного розвитку та емоційного благополуччя у дітей старшого дошкільного віку в закладі дошкільної освіти та апробації змісту та психолого-педагогічних умов, що забезпечують корекцію емоційних порушень у дітей дошкільного віку.
Завдання дослідження:
проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми формування емоційного розвитку та емоційних порушень у дітей дошкільного віку; виокремити орієнтовний перелік поширених емоційних порушень, що виникають у дошкільному віці;
провести дослідження стану емоційного розвитку та емоційного благополуччя у дітей старшого дошкільного віку в закладі дошкільної освіти, виявити наявність емоційних порушень;
визначити та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови корекції емоційних порушень у дітей дошкільного віку;
розробити рекомендації щодо збереження психічного здоровʼя дитини;
Обʼєкт дослідження: процес корекції емоційних порушень у дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови, що забезпечують корекцію емоційних порушень у дітей дошкільного віку.
Для виконання завдань кваліфікаційної роботи використано такі методи дослідження:
теоретичні: аналіз (теоретичний, порівняльний) психолого-педагогічної літератури з метою розкриття питання щодо емоційного розвитку та корекції його порушень у дітей дошкільного віку; узагальнення, систематизація для виокремлення основних понять дослідження і розробки змісту педагогічних умов щодо корекції емоційних порушень у дітей;
емпіричні: діагностичні (психолого-педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний і контрольний етапи; спостереження; опитування; бесіда) з метою виявлення і корекції емоційних порушень у дітей дошкільного віку;
статистичні: метод математичної статистики для визначення валідності та надійності одержаних результатів, порівняння експериментальних даних із вихідними.
Теоретичне значення: укладено орієнтовний перелік поширених порушень емоційної сфери у дітей дошкільного віку на сучасному етапі, обґрунтовано педагогічні умови збереження психічного здоровʼя і корекції емоційний порушень у дітей дошкільного віку.
Практичне значення одержаних результатів визначено розробленням і впровадженням: опису психолого-педагогічних умов корекції емоційних порушень у дітей дошкільного віку; методичних рекомендації щодо збереження психічного здоровʼя дітей.
Результати дослідження можуть бути використані вихователями і практичними психологами закладу дошкільної освіти з метою створення необхідних умов для щасливого проживання дитинства в освітньому просторі закладу та корекції емоційних порушень у дітей дошкільного віку.