ЗМІСТ ТА ЗНАЧЕННЯ ДІАЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ (ID:1151538)

Здавна вважалося, що найвища психологічна культура - це духовність, котра містить у собі щире прагнення людини до пізнання самого себе і до самоздійснення в процесі служіння іншим людям і світові в цілому. Можна сказати, що це і є головною метою підвищення психологічної культури - створення моральної, духовної, людини, намір якої - це творити благо [1, с.39]. Варто зауважити, що в світському контексті формування психологічної культури доречно розглядати як засіб розвитку особистості. Психологічна культура особистості являє собою складне інтегративне явище, оскільки поєднує в собі як загальне (загальнолюдські цінності та соціальні норми), як особливе (своєрідність етнічного менталітету, способи соціальної взаємодії), та як одиничне (індивідуальний стиль поведінки та відносин) [2, с.320]. Отже, у загальному розумінні можна стверджувати, що психологічна культура особистості є результатом соціалізації, активного присвоєння (засвоєння) наявного соціально-історичного досвіду. У цьому контексті саме діалог, як форма взаємодії з «собі подібними» відіграє надзвичайно важливу роль.