Зразок роботи
ВСТУП
Сьогодні важливість розвитку психологічної підготовки дітей до школи пов’язана із завданням розбудови сучасної Української держави, питанням виховання в навчальних закладах гідних членів суспільства. У зв’язку з цим актуалізується питання наступності в дошкільному та шкільному навчанні. Закон «Про дошкільну освіту» передбачає обов'язковість підготовки кожної дитини до систематичного навчання. Таке навчання спрямоване не тільки на формування у дітей певних знань, умінь і навичок, а й більшою мірою на загальний розумовий розвиток особистості. Тому перед дошкільним вихованням стоїть завдання формування у дітей психологічної підготовки до навчання: розвитку їх пам'яті, мислення, мовних навичок, тобто розвитку загальних розумових здібностей, формування яких сприяє успішному засвоєнню шкільних предметів.
Питання психологічної готовності дітей до школи були фундаментально розроблені ще у XX столітті представниками радянської психологічної школи: Л.І.Божович, Л.А.Венгером, Л.С.Виготським, П.Я.Гальперіним, Д.Б. Ельконіним, О.В. Запорожцем, С.М. Карповою, С.Д. Максименком, О.Р. Лурія.
Різні аспекти психологічної готовності до школи активно досліджуються сучасними українськими вченими: А.М. Богуш, Н.С. Варенцова, М.С.Вашуленко, Н.Я. Дзюбишина, Н.В. Дурова, Л.Є. Журова, Н.І. Зеленко, К.Л.Крутій, В.К. Лихолетенко, Н.П. Орланова, Н.С. Невська, Н.Ф. Скрипченко, Н.С. Старшинська, О.Ю. Прищепа, О.Н. Хорошковська, Л.В. Шелестова та ін.).
Під психологічною підготовкою до вступу в школу розуміють необхідний і достатній рівень психологічного розвитку, якого діти досягають для засвоєння шкільної програми в умовах навчання в групі однолітків. Психологічна готовність дитини до школи є одним із найважливіших результатів психологічного розвитку дошкільника. Високі вимоги життя до організації освіти та навчання змушують нас шукати нові та більш ефективні психолого-педагогічні методи, спрямовані на те, щоб методи навчання відповідали потребам життя. У цьому сенсі особливого значення набуває питання про готовність дошкільників до навчання в школі. Його рішення пов'язані з визначенням цілей і принципів діяльності навчально-виховної організації дошкільних навчальних закладів. Водночас від її рішення залежить, чи зможе дитина продовжувати навчання у школі. Головною метою визначення психологічної готовності до вступу в школу є попередження шкільного дисонансу.
Об'єкт дослідження – мотиваційний та соціальний компоненти психологічної готовності дітей до навчання в школі.
Предмет дослідження - структурні і змістовні особливості психологічної готовності дітей до навчання в школі.
Мета дослідження полягає у дослідженні та обґрунтуванні особливостей психологічної готовності дітей дошкільного віку до школи.
Завдання курсової роботи:
Дослідити зміст та сутність готовності дитини до шкільного навчання як психологічного явища;
Проаналізувати структурні компоненти психологічної готовності дитини до школи;
Обґрунтувати характеристика розвитку особистості дітей старшого дошкільного віку;
Дослідити розвиток мотивів навчання у дітей дошкільного віку;
Проаналізувати психолого-педагогічну діагностику готовності дітей до навчання в школі;
Дослідити критерії оцінки готовності дитини до школи;
Проаналізувати методи визначення психологічної підготовки до навчання дітей старшого дошкільного віку;
Запропонувати методичні рекомендації щодо формування та розвитку психологічної готовності до навчання дитини в школі
Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ
1.1 Зміст та сутність готовності дитини до шкільного навчання
Під готовністю до школи розуміється рівень інтелектуального розвитку, необхідний і достатній для засвоєння дитиною шкільної програми в умовах навчання в групі однолітків.
Загальновизнаним на практиці є те, що готовність до школи є багатогранним утворенням, яке вимагає комплексного психологічного дослідження. Розкрийте основні критерії та параметри готовності дітей до навчання на основі розуміння її сутності, структури та компонентів.
При підготовці конструкції найчастіше виділяють такі компоненти:
1) Фізична підготовленість (стан здоров'я (фізіологічна зрілість)), рівень фізичного розвитку (рівень сформованості дрібної моторики), біологічний вік;
2) Психічна підготовка (інтелектуальна, емоційно-вольова, соціальна);
3) Соціальна підготовка (соціальні навички, навички спілкування) [1, c. 93].
Психологічна підготовка дитини до школи є одним із найважливіших результатів індивідуально-психічного розвитку дошкільнят
Тому успішне вирішення завдань розвитку особистості дітей, підвищення ефективності навчання значною мірою залежить від правильного врахування готовності дітей до школи. На жаль, у сучасній психології та педагогіці поняття «готовність» чи «шкільна зрілість» досі не мають єдиного чіткого визначення.
«Дошкільну зрілість» можна визначити як загальний психологічний стан дитини дошкільного віку, що характеризується високим розвитком тих якостей і процесів, які процвітають саме в дошкільному віці і є сензитивними в цей період. Для шестирічної дитини на вищому рівні інтелектуального розвитку необхідне спілкування на кооперативно-змагальному рівні з однолітками, невимушеність у сфері спілкування з дорослими, здатність дитини відкривати власний досвід у сфері самосвідомості є найбільш типовими. Крім того, принципово важливим є:
• сформовані прийоми ігрової діяльності;
• розвинені соціальні емоції і високий (для даного періоду) рівень морального розвитку;
• розвинена уява;
• високий рівень наочно-образного мислення, пам’яті, мовлення [2, c. 94].
