Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Вивчивши особливості психологічного впливу фейкових новин на суспільну свідомість, ми дійшли таких висновків.
1. Виявлено психологічні аспекти впливу мас-медіа на свідомість аудиторії. Доведено, що вплив ЗМІ на психіку людини є переважно усвідомлюваним, цілеспрямованим і спеціально організованим. Виявлено, що розуміння механізмів таких впливів вимагає розуміння функцій агента впливу, агента контрвпливу та пасивного, активного і нейтрального агентів рефлексії. Встановлено, що науковці розрізняють відкритий і прихований психологічні впливи, при першому його цілі завчасно повідомляються, а при другому – цілі не оголошуються або маскуються під прикриттям відкритої взаємодії, коли комунікат приймає рішення, яке ініціатор впливу запланував. Названо основні вид прихованого психологічного впливу: переконання, зараження, навіювання, наслідування та ін. Виявлено тотожність змісту прихованого психологічного впливу зі змістом маніпуляції, її деструктивними характеристиками. Встановлено, що для досягнення мети маніпуляції, яка полягає у контролі над аудиторією, її керованості, використовуються різні маніпулятивні технології цілеспрямованого спотворення інформації. Підкреслено, що крім психологічних прийомів упливу мас-медіа ефективно використовують лінгвістичні засоби маніпуляції, які є більш прихованими, завуальованими, а отже, більш дієвими. Зроблено висновок, що маніпулятивний вплив відрізняється від інших видів впливу за параметрами моральності, усвідомленості, критичності й соціальної автономності.
2. Визначено найпоширеніші маніпулятивні техніки в мас-медіа. Доведено, що технологія організації маніпулятивного впливу в кожному окремому випадку розгортається через часткові маніпулятивні техніки, які відрізняються за своєю специфікою у використанні інформаційного поля комунікації. Виділено такі типові викривлення, як: фактологічні (пересмикування фактів), підміна понять, хибна аргументація, емоційна упередженість і врешті-решт абсолютний фейк. Встановлено, що манiпуляцiя має безліч прийомів: це узагальнення, опущення певної інформації, перенасиченість кліше та цифрами, образність, емоційність тощо, а також просто вміла гра журналіста чи ведучого програми.
3. Охарактеризовано фейкові новини як різновид маніпуляцій і дезінформації у медіапросторі. З’ясовано, що фейк, основне значення якого фальшивка, підробка, є поданням фактів у спотвореному вигляді або поданням свідомо неправдивої інформації. Визначено основні різно¬види фейків, зокрема такі, що: сіють паніку; розпалюють ворож¬нечу; поширюють хибні думки, щоб заплутати, відволікти від правди; маніпулюють свідомістю; рекламують когось або щось; приносять прибуток ЗМІ, що його поширює; плямують репутацію; роз¬важають тощо. Виявлено різні типи фей¬кових новин за різними критеріями: за методом поширення, за формою, за джерелом інформації, за призначенням для певної вікової категорії комунікатів тощо. Визначено основні риси фей-кових новин, які можуть виявлятися повністю або частково: навмисне створення нового цілком неправдивого контенту або представлення суперечливої чи неповної «правди», однобоке висвітлення подій; подання повідомлення як новини, але за відсутності фактичної бази; надання правдивої інформації у хибному контексті; навмисне введення в оману, дезорієнтація отримувача новин; публікація новини від імені фіктивного автора або посилання на анонімне джерело; невідповідність заголовка чи підписів, зазвичай із використанням клікбейтових формулювань; спорідненість з чутками, розіграшами, сучасними міфами; використання гумору, сатири та перебільшення, подача жартів як правди; яскраво виражена критичність соціальних та політичних питань; використання мережі Інтернет для оприлюднення фейкових новин і їхнього подальшого розповсюдження. Зроблено висновок, що підступність фейкових новин зумовлена їхнім базуванням на вірусному обміні; довірою аудиторії через якісну фальсифікацію і неможливість миттєвої перевірки; сприйманням інформації на віру через авторитет акаунту, який, приміром, має велику кількість переглядів, поширень і лайків; великою націленістю на суб’єкта, урахуванням його вподобань.
4. З’ясовано технології виготовлення фейк-ньюз російськими пропагандистами, які активно використовують різноманітні технології виготовлення фейкових повідомлень, створюючи їх на основі достовірної інформації, напівправди та вигаданих фактів. Встановлено, що на основі вигаданих фактів вони поширювали сумно звісну історію про «розп’ятого хлопчика», міф про концтабір для російськомовних мешканців Донбасу у Жданівці, фейки про розстріл мирних жителів, підпалення лікарень з ополченцями тощо. Доведено, що російські мас-медіа постійно використовують «методи «дозованої» інформації, дезінформацію з одночасним викривленням ходу подій, подачу міксу фактів та особистих думок і припущень в їхньому контексті, вибіркову (потрібну та корисну лише росії) інформацію, інформаційний рефреймінг, надання інформації типу «без коментарів» після попереднього налаштовування об’єкта, що сприймає інформацію, заборонені міжнародним законодавством технології «25 кадру», а також перебільшення та замовчування дійсної та реальної інформації тощо. Виявлено, що створення фейкових новин сьогодні набрало нечуваних масштабів, адже в усьому світі відкрито тисячі веб-сайтів, які продукують фейкові новини, організовані справжні «фабрики фейкових новин». Сприяють створенню і поширенню дезінформації так звані боти, які здатні формувати або змінювати інформацію в соціальних мережах, впливати на думку звичайних людей, журналістів і політиків. Зауважено, що російська пропагандистська машина через своїх ботів не лише збільшує кількість прихильників росії та спотворює реальність, а й сіє зерна розбрату в українському суспільстві. Зроблено висновок, що забруднення інформаційного простору російськими фейками вимагає активної протидії як на локальному, так і на міжнародному рівнях. А для цього потрібно насамперед вміти виявляти фейки.
5. Визначено засоби ідентифікації фейкових новин та методи протистояння їм. Зазначено, що до найбільш розповсюджених методів розпізнавання фейкових новин можна віднести: перевірку достовірності джерела, репутації автора; перевірку фактів, поданих у новинах; порівняння контексту і візуального наповнення новин; перевірку дати та часу публікації новини; перевірку фото- та відеоматеріалів; аналіз мотивації та впливу, з’ясування питання, чи є у джерела мотивація вигадати або перекрутити інформацію; аналіз на основі стилю письма, зокрема, його емоційно забарвленої лексики, що спрямована на відволікання читача від критичної оцінки подій, тощо, висвітлено низку рекомендацій для розпізнавання фейків. Підкреслена важливість психологічного захисту індивіда від фейкової інформації, що полягає у відстороненні від емоцій, оскільки маніпулятивні технології найдієвіше спрямовувати на емоційну сферу людини, а також формування навичок критичного мис¬лення та інформаційної грамотності населення. Зазначена важливість користування спеціально розробленими платформами перевірки фактів та розвінчання неправдивої інформації.
6. Досліджено шляхи викриття російської брехні в антифейкових проєктах. Проаналізовано ефективність використання для цього проєктів Stopfake.org, VoxUkraine, FactCheck, «Не потони в інформаційному дощі», «Без брехні», «По той бік новин», «Історична правда» та ін. Основною метою цих ресурсів є перевірка і спростування викривленої інформації у ЗМІ та соцмережах. Виявлено особливу ефективність проєкту StopFake, який з’явився з початком окупації Криму і російської агресії на Сході України в березні 2014 року. Встановлено, що головним напрямком роботи сайту визначена перевірка фактів «фейкових новин», які транслюють російські ЗМІ. Визначено основні наративи фейкових новин російського походження на сайті, який спирається тільки на доведені факти, за 2024 рік. Проаналізовано антифейкову діяльність проєктів «Без брехні», «По той бік новин», «Brama. Онлайн-варта України». Підкреслено шкідливість впливу російських фейків також на інші країни світу, та засоби, які там використовують на різних рівнях у боротьбі з російською інформаційною агресією.
