Зразок роботи
Актуальність дослідження. Формування ціннісно-смислових орієнтацій є однією з провідних складових особистісного розвитку молодших школярів, оскільки саме в початкових класах закладаються базові уявлення про сенс навчальної діяльності та соціальної взаємодії. Проте, сучасна наукова література недостатньо висвітлює вплив саме неповної сімейної структури на цей процес: наявні роботи зосереджені переважно на загальних закономірностях смисложиттєвих орієнтацій у підлітковому та юнацькому віці, а теоретичний аналіз психологічних особливостей молодших школярів із неповних сімей проведено переважно в прикладних дослідженнях із обмеженою кількістю джерел.
Соціокультурні потрясіння, зокрема повномасштабна війна та економічна нестабільність, додатково посилюють ризики дисфункції сімейних цінностей ─ нестабільність родини стала одним із факторів, які негативно впливають на емоційно-ціннісний розвиток дитини і формування її ставлення до навчальної активності. Водночас інтервенції педагогів і шкільних психологів потребують надійного теоретичного обґрунтування, що дозволяє адаптувати методики формування ціннісно-смислових орієнтацій до специфічних потреб дітей із неповних родин.
Крім того, недостатня увага до даної проблеми в наукових монографіях вітчизняних дослідників призводить до фрагментарності підходів у практиці психологічної підтримки: існує потреба у систематизації факторів родинної структури, які детермінують особливості мотивації й смислового ставлення молодших школярів до навчання та повсякденного спілкування. Значущим є також аналіз ресурсів емоційної підтримки та педагогічних умов, здатних компенсувати дефіцит батьківського залучення в неповних сім’ях.
Тобто, урахування демографічно-статистичних тенденцій, соціально-економічного контексту та існуючих лакун у науковому опрацюванні теми підкреслює нагальну необхідність комплексного теоретичного дослідження ціннісно-смислового ставлення до діяльності молодших школярів із неповних сімей.
Ступінь розробленості проблеми. Проблематика формування ціннісно-смислового ставлення до дійсності в молодшому шкільному віці розглядається в межах загальної та вікової психології, однак специфіка впливу неповної сім’ї на цей процес досліджена недостатньо. У працях М. Й. Варія , Г. С. Костюка , С. Д. Максименка та В. О. Соловієнка висвітлюються загальні закономірності розвитку особистості, зокрема формування її ціннісно-смислової сфери [4;7;12]. Проте ці дослідження не акцентують увагу на впливі сімейної структури, зокрема неповної сім’ї, на розвиток ціннісно-смислових орієнтацій у дітей. У сфері сімейної психології В. М. Поліщук та О. А. Столярчук аналізують особливості функціонування сучасної сім’ї, включаючи аспекти виховання та розвитку дітей. Однак їхні роботи не зосереджуються на специфіці формування ціннісно-смислового ставлення у молодших школярів з неповних сімей [15;16]. В. О. Моляко та співавтори досліджують функціонування творчого мислення в умовах інформаційної невизначеності, що може бути релевантним для розуміння когнітивних процесів у дітей [13]. Проте ці дослідження не охоплюють впливу сімейної структури на формування ціннісно-смислової сфери особистості. Наявні наукові праці створюють загальне уявлення про розвиток ціннісно-смислової сфери особистості та функціонування сім’ї, але не дають вичерпної відповіді на питання про специфіку формування ціннісно-смислового ставлення до дійсності у молодших школярів з неповних сімей. Це свідчить про необхідність подальших теоретичних досліджень у цьому напрямі.
Об’єкт дослідження - ціннісно-смислові орієнтації особистості молодших школярів як психолого-педагогічне явище в умовах соціально-культурних трансформацій.
Предмет дослідження - теоретичні підходи до пояснення механізмів формування та функціонування ціннісно-смислового ставлення учнів початкової школи, які проживають у неповних родинах.
Мета дослідження - побудувати цілісну теоретико-методологічну модель, яка пояснює специфіку структури, складових і детермінант ціннісно-смислового ставлення молодших школярів із неповних сімей
Завдання дослідження:
1) Розкрити сутність поняття «ціннісно-смислові орієнтації особистості».
2) Проаналізувати вплив родинної структури на психічний розвиток дитини.
3) Систематизувати основні підходи до формування ціннісно-смислового ставлення в молодшому шкільному віці.
4) Окреслити характерні риси ціннісно-смислового ставлення
5) Визначити та класифікувати фактори, які зумовлюють специфіку ціннісно-смислового ставлення дітей із неповних сімей.
6) Сформулювати психолого-педагогічні умови, необхідні для корекції та підсилення ціннісно-смислових орієнтацій у процесі навчання й виховання таких школярів.
Методи дослідження: теоретичні (аналіз наукових робіт з проблеми дослідження, їх класифікація і систематизація; синтез, порівняння й узагальнення результатів теоретичних і експериментальних досліджень).
Методологічну й теоретичну основи дослідження складають загально-психологічні положення про сутність і розвиток особистості у процесі життєдіяльності (Варій М. Й., Костюк Г. С., Максименко С. Д., Соловієнко В. О., Моляко В. О.), загальнопсихологічні положення психології сім’ї (Поліщук В. М., Столярчук О. А., Кременчук: П. П. Щербатих О. В.) та людино-центровані підходи (К. Роджерса) як основу розуміння механізмів формування ціннісно-смислових орієнтацій молодших школярів із неповних сімей. Теоретичне підґрунтя також охоплює культурно-історичну концепцію Л. С. Виготського, що розкриває значущість соціально опосередкованого засвоєння культурних інструментів (мова, знак) у формуванні вищих психічних функцій дитини. Людино-центровані підходи К. Роджерса, зокрема концепція безумовного позитивного ставлення, сформована під впливом ідей С. Стандала, підкреслюють важливість емоційно приймаючого середовища для актуалізації особистісного потенціалу дитини й формування її ціннісно-смислових орієнтацій [21;22].
Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування його результатів у практичній діяльності фахівців у галузі психології, педагогіки та соціальної роботи. Отримані теоретичні узагальнення та емпіричні дані можуть слугувати підґрунтям для вдосконалення психодіагностичних методик, спрямованих на виявлення особливостей ціннісно-смислової сфери дітей молодшого шкільного віку в умовах порушеної структури сімейного виховання. На основі результатів дослідження можлива розробка та впровадження корекційно-розвивальних програм, спрямованих на формування гармонійної системи особистісних смислів, стабілізацію емоційного стану та розвиток адаптаційного потенціалу дитини.
Структура курсової роботи: дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (22 примірники). Основний текст роботи представлено на 29 сторінках.
