Поняття про характер. Історія його вивчення (ID:135003)

Слово «характеристики» для опису індивідуальних особливостей людини вперше вжив грецький філософ Теофраст (IV-III ст. до н. е.). Однак, його «характеристики» містять лише опис морального вигляду людини [5, с. 423]. Трактат Теофраста багато часу вважався класичним твором з питання про характери. Він справив враження не тільки на письменників давнини, але і на більш пізніших авторів, зокрема на моралістів ХVІІ ст., які надавали подібно до Теофраста описи сучасного суспільства. Такий, наприклад, твір Ла-Брюйера (перекладача Теофраста), який являє собою не стільки трактат про характери, скільки ряд сатиричних описів в викривальному дусі [2, с. 13-14]. Відомими в історичному контексті є також погляди Ч. Дарвіна на вияви рис характеру людини через зморшки на її обличчі. Наприклад, характер зморшок на лобі діагностує зовсім різні риси характеру — якщо зморшки мають горизонтальний характер, то показують безпосередність, оптимізм та простодушність людини, а вертикальні зморшки свідчать про вдумливість, емоційну стриманість та критичність особистості [8, с. 216]. Перша спроба класифікації характерів з наукової метою була зроблена засновником френології Галлем. Саме перша половина ХІХ ст. вважається початком виникнення науки про характери [6, с. 10].