Особливості виникнення та розвитку психосоматичних розладів у підлітків (ID:175902)

ВСТУП Актуальність роботи даної теми полягає у тому, що психосоматичні захворювання, особливо у дітей та підлітків - провідна медико-соціальна проблема нашого часу. Неухильно зростає число юнаків, що страждають на бронхіальну астму та цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту і жовчного міхура, хворобами шкіри і т.д. Все це - психосоматичні захворювання - це такі захворювання внутрішніх органів і систем організму, які виникають в результаті стресу, якихось конфліктів, кризових станів, катастроф і т.д. Як кажуть в народі, це ті захворювання, які з'являються "на нервовому грунті". Мають місце специфічні тенденції століття. Темп навчання, непосильна для повільних, ослаблених і втомлених дітей. Жорстка оцінка успіхів, поділ дітей на "здатних" і "малоздібних" вносять в життя підлітків конкурсну гонитву, нервозність, переживання, породжуючи нерідко агресію або депресивність, почуття провини. В підлітковому віці ускладнюються й сімейні відносини. Зростає відповідальність за вчинки, підлітки часто несуть провину без урахування їх віку. У школі і сім'ї не враховується індивідуальність дитини, і його реакції, поведінку намагаються стандартизувати, що однозначно веде до зламу його натури, і як наслідок - до хвороб душі і тіла. Аналіз теоретико-методологічних джерел з досліджуваної проблеми виявив відсутність системного підходу до подолання даної проблеми та подальшого гармонійного розвитку особистості. Отже, важливого теоретичного і прикладного значення набуває поглиблене вивчення причин, структури розвитку та механізму психосоматичних захворювань у підлітків. Вищезазначені аспекти зумовили вибір теми дослідження «Особливості виникнення та розвитку психосоматичних розладів у підлітків». Мета дослідження: зробити висновки на основі проаналізованих теоретичних даних та провести апробацію соціально- психологічних заходів, які мають вплив на механізми розвитку психосоматичних розладів у підлітків. Відповідно до поставленої мети даної роботи, були окреслені наступні завдання: 1. Теоретично визначитись у психологічних чинниках, динамічних та структурних факторах виникнення та розвитку психосоматичних проявів у підлітків. 2. Організувати та провести дослідницькі дії у пошуку механізмів (індивідуально-психологічних та соціально-психологічних) психосоматичних новоутворень. 3. Проаналізувати отримані дані, запропонувати апробовані прийоми та методи соціально-психологічного впливу для використання у практичній корекційній і профілактичній діяльності. Об'єкт дослідження – психологічні чинники які впливають на розвиток психосоматичних розладів особистості в підлітковий період. Предмет дослідження – процес і структура розвитку психосоматичних розладів в підлітковому віці. На сьогодні загальновизнаним є той факт, що означений спектр проблем має розглядатися на стику медицини та психології. Багато авторів вказують та психологічну складову виникнення та прогресування подібних захворювань. Основними науковцями, які займались вивченням даного питання являються: З. Фрейд, Менделевич В. Д., Пезешкиан Н., В. Д. Тополянский, М. В. Струковская, Любан-Плоцца В., І.Н.Іванова, А. А. Антоньєв та ін. Для досягнення мети та реалізації завдань було використано комплекс методів: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння для розкриття сутності та визначення базових понять досліджуваної проблеми; емпіричні – спостереження, бесіда, методика визначення психологічної характеристики темпераменту, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса та методика «Незакінчені речення» Сакса і Леві (метод SSCT). Дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи № 121 Соломянського району м. Києва. Кількість досліджуваних склала 20 підлітків у віці 15 – 16 років. Теоретична значущість роботи полягає у спробі еклектичного підходу до різних теоретичних поглядів на проблему психосоматичних розладів, а також у поглибленому дослідженні взаємозв’язків психо – соціального впливу на розвиток психосоматичних захворювань. Практична значимість дослідження полягає в тому, що отримані і узагальнені результати, покладені в основу психологічних рекомендацій, можуть використовуватися практикуючими психологами з корекційною метою при роботі з підлітками, які мають психосоматичні розлади. ВИСНОВКИ Взаємний зв'язок здоров’я підлітка з його думками ще з давніх часів було відоме людству. Враховуючи швидкоплинність сучасного світу, розвиток і психосоматизація розладів стає частішим явищем. І тому актуальність цього питання з кожним новим поколінням стає тільки вище. 1. Теоретично визначившись у психологічних чинниках, динамічних та структурних факторах виникнення та розвитку психосоматичних проявів у підлітків, стало зрозумілим, що специфічність психосоматичних порушень пов'язана і з психологічною специфічністю, тобто з індивідуальним стереотипом емоційного реагування людини, і з психофізіологічною специфічністю – вибірковістю впливу пригнічуваних емоцій на ту чи іншу систему організму. Виникнення психосоматичних розладів пояснюється взаємодією трьох чинників – психологічних, фізіологічних і соціальних. Психосоматика в широкому сенсі вивчає вплив душевно соматичного захворювання на хворого і його життя. Причини появи психосоматичних захворювань у юнаків загалом складні. Генетична схильність, шкідливі впливи в перші місяці вагітності, коли формуються внутрішні органи, різні інфекції в перші місяці життя відіграють важливу роль у даній проблемі. Дуже важливим в роботі з підлітками є рання діагностика схильності або психосоматичного розладу. Діагностична бесіда дає можливість зібрати психосоматичний анамнез, щоб привести не осмислені пацієнтом соматичні симптоми в зрозумілий смисловий зв'язок із зовнішньою та внутрішньою історією його життя. Другим етапом є використання психодіагностичних методик, які дають можливість об’єктивно оцінити стан підлітка на момент обстеження. На даний момент існують стандарти обстеження підлітків з соматичними захворюваннями. Не мається на увазі використання психофізіологічних або психодіагностичних методів дослідження. Проте, в загальносоматичній клініці нерідко доводиться стикатися з проявами депресії або тривожних розладів, прихованих за соматичною. 2. Було організовано та проведено дослідницькі дії у пошуку механізмів психосоматичних новоутворень. Дослідження проводилось на базі середньої загальноосвітньої школи №121 Солом’янського району м. Києва. В ньому взяли участь 20 підлітків, віком від 15 до 16 років. Для визначення індивідуально – психологічних особливостей підлітків з проявами психосоматичних розладів, було обрано наступні методики: методика визначення психологічної характеристики темпераменту, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса та методика «Незакінчені речення» Сакса і Леві (метод SSCT). Перед початком проведення тестування, всі учасники емпіричного дослідження були поінформовані про необхідність надання правдивих та якомога точніших відповідей. Проаналізувавши дані результатів дослідження, можна зробити висновки, що у підлітків високий ризик психосоматичного розладу пов'язаний із такими властивостями темпераменту, як низький поріг чутливості до подразників, висока інтенсивність реакцій на зовнішні подразники, труднощі адаптації до змін з переважанням негативних емоцій. Високий рівень тривожності також впливає на розвиток психосоматичних розладів. Більшість опитаних не мають досить високо рівня тривожності, хоча через свої особистісні характерологічні особливості підпадають в групу ризику підлітків, які схильні до психосоматичних проявів. Зважаючи на це, виникла необхідність проведення ряду занять колекційного спрямування. Програма занять з елементами тренінгу складалась із 10 групових зустрічей по 1 годині. Тобто загальна кількість групових занять склала 10 годин. Завданням проведення групових занять з елементами тренінгу було: допомогти учасникам краще пізнати один одного, сприяти розвитку умінь працювати в групі, розвивати комунікативні вміння, закріплювати навички безконфліктного спілкування, сприяти зниженню тривожності, підвищення самооцінки. 3. Проаналізувавши отримані дані, було запропоновано апробовані прийоми та методи соціально-психологічного впливу для використання у практичній корекційній і профілактичній діяльності. Робота з підлітками з психосоматичними розладами може мати як індивідуальний, так і груповий характер. З огляду на особливості проведення групової роботи, було обрано саме такий метод. Адже, опинившись у тренінговій групі, підліток уникає непродуктивного замикання в самому собі зі своїми труднощами і виявляє, що його проблеми не є унікальними, що і інші переживають подібні почуття. Ще однією суттєвою особливістю роботи з підлітками саме в групі є те, що група здатна відобразити суспільство в мініатюрі, робить очевидними такі приховані чинники, як тиск партнерів, соціальний вплив і конформізм. Групова робота полегшує процеси саморозкриття, самодослідження і самопізнання. Відповідно до цього, завдання групової психокорекції саме в роботі з досліджуваними підлітками фокусуються на трьох складових самосвідомості: 1. саморозуміння (когнітивний аспект), 2. ставлення до себе (емоційний аспект), 3. саморегуляція (поведінковий аспект). Важливу роль в профілактиці та подальшій корекції відіграє стресостійкість та адаптація підлітка до сучасних умов. Особливості стресостійкості особистості учнів , зближує соціальний, психологічний і фізіологічний аспекти понять загального адаптаційного синдрому - стресу і адаптації. Захисні механізми виконують функцію організації часткової або тимчасової психічної рівноваги, необхідних для вироблення реальних способів подолання фрустрації. Основними напрямками профілактики психосоматичних розладів у підлітків є: психофізіологічна гігієна повсякденного життя, конструктивні та безконфліктні міжособистісні взаємовідносини як з однолітками, так і в сімейному середовищі, а також психологічна компетентність серед підлітків. Завдянням психолога є проведення просвітницької роботи серед молоді, яка спрямована на пропаганду здорового способу життя, робота з родинами підлітків, які схильні до психосоматичних проявів, корекційна робота по підвищенню самооцінки, підвищенню стресостійкості, покращенню адаптаційних можливостей підлітків та психологічна підтримка. ВИСНОВКИ Взаємний зв'язок здоров’я підлітка з його думками ще з давніх часів було відоме людству. Враховуючи швидкоплинність сучасного світу, розвиток і психосоматизація розладів стає частішим явищем. І тому актуальність цього питання з кожним новим поколінням стає тільки вище. 1. Теоретично визначившись у психологічних чинниках, динамічних та структурних факторах виникнення та розвитку психосоматичних проявів у підлітків, стало зрозумілим, що специфічність психосоматичних порушень пов'язана і з психологічною специфічністю, тобто з індивідуальним стереотипом емоційного реагування людини, і з психофізіологічною специфічністю – вибірковістю впливу пригнічуваних емоцій на ту чи іншу систему організму. Виникнення психосоматичних розладів пояснюється взаємодією трьох чинників – психологічних, фізіологічних і соціальних. Психосоматика в широкому сенсі вивчає вплив душевно соматичного захворювання на хворого і його життя. Причини появи психосоматичних захворювань у юнаків загалом складні. Генетична схильність, шкідливі впливи в перші місяці вагітності, коли формуються внутрішні органи, різні інфекції в перші місяці життя відіграють важливу роль у даній проблемі. Дуже важливим в роботі з підлітками є рання діагностика схильності або психосоматичного розладу. Діагностична бесіда дає можливість зібрати психосоматичний анамнез, щоб привести не осмислені пацієнтом соматичні симптоми в зрозумілий смисловий зв'язок із зовнішньою та внутрішньою історією його життя. Другим етапом є використання психодіагностичних методик, які дають можливість об’єктивно оцінити стан підлітка на момент обстеження. На даний момент існують стандарти обстеження підлітків з соматичними захворюваннями. Не мається на увазі використання психофізіологічних або психодіагностичних методів дослідження. Проте, в загальносоматичній клініці нерідко доводиться стикатися з проявами депресії або тривожних розладів, прихованих за соматичною. 2. Було організовано та проведено дослідницькі дії у пошуку механізмів психосоматичних новоутворень. Дослідження проводилось на базі середньої загальноосвітньої школи №121 Солом’янського району м. Києва. В ньому взяли участь 20 підлітків, віком від 15 до 16 років. Для визначення індивідуально – психологічних особливостей підлітків з проявами психосоматичних розладів, було обрано наступні методики: методика визначення психологічної характеристики темпераменту, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса та методика «Незакінчені речення» Сакса і Леві (метод SSCT). Перед початком проведення тестування, всі учасники емпіричного дослідження були поінформовані про необхідність надання правдивих та якомога точніших відповідей. Проаналізувавши дані результатів дослідження, можна зробити висновки, що у підлітків високий ризик психосоматичного розладу пов'язаний із такими властивостями темпераменту, як низький поріг чутливості до подразників, висока інтенсивність реакцій на зовнішні подразники, труднощі адаптації до змін з переважанням негативних емоцій. Високий рівень тривожності також впливає на розвиток психосоматичних розладів. Більшість опитаних не мають досить високо рівня тривожності, хоча через свої особистісні характерологічні особливості підпадають в групу ризику підлітків, які схильні до психосоматичних проявів. Зважаючи на це, виникла необхідність проведення ряду занять колекційного спрямування. Програма занять з елементами тренінгу складалась із 10 групових зустрічей по 1 годині. Тобто загальна кількість групових занять склала 10 годин. Завданням проведення групових занять з елементами тренінгу було: допомогти учасникам краще пізнати один одного, сприяти розвитку умінь працювати в групі, розвивати комунікативні вміння, закріплювати навички безконфліктного спілкування, сприяти зниженню тривожності, підвищення самооцінки. 3. Проаналізувавши отримані дані, було запропоновано апробовані прийоми та методи соціально-психологічного впливу для використання у практичній корекційній і профілактичній діяльності. Робота з підлітками з психосоматичними розладами може мати як індивідуальний, так і груповий характер. З огляду на особливості проведення групової роботи, було обрано саме такий метод. Адже, опинившись у тренінговій групі, підліток уникає непродуктивного замикання в самому собі зі своїми труднощами і виявляє, що його проблеми не є унікальними, що і інші переживають подібні почуття. Ще однією суттєвою особливістю роботи з підлітками саме в групі є те, що група здатна відобразити суспільство в мініатюрі, робить очевидними такі приховані чинники, як тиск партнерів, соціальний вплив і конформізм. Групова робота полегшує процеси саморозкриття, самодослідження і самопізнання. Відповідно до цього, завдання групової психокорекції саме в роботі з досліджуваними підлітками фокусуються на трьох складових самосвідомості: 1. саморозуміння (когнітивний аспект), 2. ставлення до себе (емоційний аспект), 3. саморегуляція (поведінковий аспект). Важливу роль в профілактиці та подальшій корекції відіграє стресостійкість та адаптація підлітка до сучасних умов. Особливості стресостійкості особистості учнів , зближує соціальний, психологічний і фізіологічний аспекти понять загального адаптаційного синдрому - стресу і адаптації. Захисні механізми виконують функцію організації часткової або тимчасової психічної рівноваги, необхідних для вироблення реальних способів подолання фрустрації. Основними напрямками профілактики психосоматичних розладів у підлітків є: психофізіологічна гігієна повсякденного життя, конструктивні та безконфліктні міжособистісні взаємовідносини як з однолітками, так і в сімейному середовищі, а також психологічна компетентність серед підлітків. Завдянням психолога є проведення просвітницької роботи серед молоді, яка спрямована на пропаганду здорового способу життя, робота з родинами підлітків, які схильні до психосоматичних проявів, корекційна робота по підвищенню самооцінки, підвищенню стресостійкості, покращенню адаптаційних можливостей підлітків та психологічна підтримка. ВИСНОВКИ Взаємний зв'язок здоров’я підлітка з його думками ще з давніх часів було відоме людству. Враховуючи швидкоплинність сучасного світу, розвиток і психосоматизація розладів стає частішим явищем. І тому актуальність цього питання з кожним новим поколінням стає тільки вище. 1. Теоретично визначившись у психологічних чинниках, динамічних та структурних факторах виникнення та розвитку психосоматичних проявів у підлітків, стало зрозумілим, що специфічність психосоматичних порушень пов'язана і з психологічною специфічністю, тобто з індивідуальним стереотипом емоційного реагування людини, і з психофізіологічною специфічністю – вибірковістю впливу пригнічуваних емоцій на ту чи іншу систему організму. Виникнення психосоматичних розладів пояснюється взаємодією трьох чинників – психологічних, фізіологічних і соціальних. Психосоматика в широкому сенсі вивчає вплив душевно соматичного захворювання на хворого і його життя. Причини появи психосоматичних захворювань у юнаків загалом складні. Генетична схильність, шкідливі впливи в перші місяці вагітності, коли формуються внутрішні органи, різні інфекції в перші місяці життя відіграють важливу роль у даній проблемі. Дуже важливим в роботі з підлітками є рання діагностика схильності або психосоматичного розладу. Діагностична бесіда дає можливість зібрати психосоматичний анамнез, щоб привести не осмислені пацієнтом соматичні симптоми в зрозумілий смисловий зв'язок із зовнішньою та внутрішньою історією його життя. Другим етапом є використання психодіагностичних методик, які дають можливість об’єктивно оцінити стан підлітка на момент обстеження. На даний момент існують стандарти обстеження підлітків з соматичними захворюваннями. Не мається на увазі використання психофізіологічних або психодіагностичних методів дослідження. Проте, в загальносоматичній клініці нерідко доводиться стикатися з проявами депресії або тривожних розладів, прихованих за соматичною. 2. Було організовано та проведено дослідницькі дії у пошуку механізмів психосоматичних новоутворень. Дослідження проводилось на базі середньої загальноосвітньої школи №121 Солом’янського району м. Києва. В ньому взяли участь 20 підлітків, віком від 15 до 16 років. Для визначення індивідуально – психологічних особливостей підлітків з проявами психосоматичних розладів, було обрано наступні методики: методика визначення психологічної характеристики темпераменту, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса та методика «Незакінчені речення» Сакса і Леві (метод SSCT). Перед початком проведення тестування, всі учасники емпіричного дослідження були поінформовані про необхідність надання правдивих та якомога точніших відповідей. Проаналізувавши дані результатів дослідження, можна зробити висновки, що у підлітків високий ризик психосоматичного розладу пов'язаний із такими властивостями темпераменту, як низький поріг чутливості до подразників, висока інтенсивність реакцій на зовнішні подразники, труднощі адаптації до змін з переважанням негативних емоцій. Високий рівень тривожності також впливає на розвиток психосоматичних розладів. Більшість опитаних не мають досить високо рівня тривожності, хоча через свої особистісні характерологічні особливості підпадають в групу ризику підлітків, які схильні до психосоматичних проявів. Зважаючи на це, виникла необхідність проведення ряду занять колекційного спрямування. Програма занять з елементами тренінгу складалась із 10 групових зустрічей по 1 годині. Тобто загальна кількість групових занять склала 10 годин. Завданням проведення групових занять з елементами тренінгу було: допомогти учасникам краще пізнати один одного, сприяти розвитку умінь працювати в групі, розвивати комунікативні вміння, закріплювати навички безконфліктного спілкування, сприяти зниженню тривожності, підвищення самооцінки. 3. Проаналізувавши отримані дані, було запропоновано апробовані прийоми та методи соціально-психологічного впливу для використання у практичній корекційній і профілактичній діяльності. Робота з підлітками з психосоматичними розладами може мати як індивідуальний, так і груповий характер. З огляду на особливості проведення групової роботи, було обрано саме такий метод. Адже, опинившись у тренінговій групі, підліток уникає непродуктивного замикання в самому собі зі своїми труднощами і виявляє, що його проблеми не є унікальними, що і інші переживають подібні почуття. Ще однією суттєвою особливістю роботи з підлітками саме в групі є те, що група здатна відобразити суспільство в мініатюрі, робить очевидними такі приховані чинники, як тиск партнерів, соціальний вплив і конформізм. Групова робота полегшує процеси саморозкриття, самодослідження і самопізнання. Відповідно до цього, завдання групової психокорекції саме в роботі з досліджуваними підлітками фокусуються на трьох складових самосвідомості: 1. саморозуміння (когнітивний аспект), 2. ставлення до себе (емоційний аспект), 3. саморегуляція (поведінковий аспект). Важливу роль в профілактиці та подальшій корекції відіграє стресостійкість та адаптація підлітка до сучасних умов. Особливості стресостійкості особистості учнів , зближує соціальний, психологічний і фізіологічний аспекти понять загального адаптаційного синдрому - стресу і адаптації. Захисні механізми виконують функцію організації часткової або тимчасової психічної рівноваги, необхідних для вироблення реальних способів подолання фрустрації. Основними напрямками профілактики психосоматичних розладів у підлітків є: психофізіологічна гігієна повсякденного життя, конструктивні та безконфліктні міжособистісні взаємовідносини як з однолітками, так і в сімейному середовищі, а також психологічна компетентність серед підлітків. Завдянням психолога є проведення просвітницької роботи серед молоді, яка спрямована на пропаганду здорового способу життя, робота з родинами підлітків, які схильні до психосоматичних проявів, корекційна робота по підвищенню самооцінки, підвищенню стресостійкості, покращенню адаптаційних можливостей підлітків та психологічна підтримка.