ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В СИСТЕМІ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ ВІДНОСИН ТА ЗАСОБИ ЇХ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ (ID:203970)

Висновки до третього розділу В ході практичного дослідження було опитано 30 дітей і їх батьків. За допомогою п'яти методик було з'ясовано, як впливають особливості дитячо-батьківських відносин на тривожність дітей. 1. За методикою “Кінетичний малюнок сім'ї” було з'ясовано, що з 30 сімей до високого рівня дитячо-батьківських відносин можна віднести тільки 9 сімей (30 %). До середнього рівня дитячо-батьківських відносин можна віднести 15 сімей (50%). До низького рівню дитячо-батьківських відносин було віднесено 6 сімей (20%). Отже, нами було виявлено 6 дітей, не задоволені своїм положенням в сім'ї. 15 дітей часто випробовують дискомфорт, хоча і задоволені. 2. За методикою “Незакiнченнi речення” були одержані наступні дані: позитивні відносини спостерігаються у 9 дітей (30%); негативні відносини випробовують 6 дітей (20%); у 50% випадках діти іноді випробовують емоційний дискомфорт в сім'ї. У 21 сім'ї (70 %) дітей не влаштовують відношення з обома батьками або з одним з них. За наслідками дослідження були виявлені причини, що викликають тривожність у дитини: -страх фізичного покарання; -страх залишитися удома одному; - відсутність батьківської ласки; -крики батьків за провину. Дані прояви спостерігалися у відповідях у 21 дитини (70 %). З них у 15 (50 %) – спостерігалася наявність деяких причин, що викликають тривожність. У 6 дітей (20 %) були відмічені всі ці причини і лише в 9 (30 %) випадках тривожність не спостерігалася. 3. За методикою "Дитячий варіант шкали явної тривожності" у більшості дітей низький рівень явної тривожності (47%), менше дітей з середнім рівнем тривожності (37%), і 17% дітей має високий рівень тривожності. 4. Обробка результатів анкети показала, що з 30 батьків тільки 4 (13%) мають достатньо повні знання про виховання дітей. 20 чоловік (67%) мають недосить знань про дитину, виділяють ту або іншу сторону в його вихованні. У 3 батьків (10%) часткові, уривисті знання про дитину і його виховання. А 3 батьків (10%) зовсім відмовилися від відповідей, що говорить про їх непоінформованість з даного питання. 5. За методикою тест-опитувальника батьківського відношення А.Я. Варга, В.В. Століна була одержана наступна картина батьківського відношення до дітей. Оптимальні батьківські відносини до дитини спостерігаються в 10 сім'ях (33 %). До нейтрального рівня можна віднести 14 сімей (47 %). Батьківські відносини, які носять негативний характер, виявляються в 6 сім'ях (20 %). Таким чином, на наш погляд, причинами, що призвели за собою зростання тривожності у дітей, є те, що: - у батьків не сформоване повне уявлення про виховання дитини; - дитина не відчуває себе затишно і комфортно в сім'ї (він не задоволений своїм положенням в сім'ї); - діти ростуть в умовах дефіциту добра, ласки, любові; бояться покарання; - у сім'ї – несприятлива обстановка; надмірна опіка. Для об’єктивізації даних дослідження було проведено статистичний аналіз за допомогою rs критерію (кореляція d2 Спірмена), що показав наявність позитивного кореляційного зв’язку між високим рівнем тривожності у дітей та негативним відношенням дітей з батьками. Найбільше значимими виявлено звязки між показниками: - високий рівень тривожності та негативне ставлення до дитини з боку батьків - високий рівень тривожності та низький рівень відносин в системі дитячо-батьківських відносин - високий рівень тривожності та відсутній і недостатній рівень знань батьків про виховання дітей Таким чином, статистично підтверджена гіпотеза нашого дослідження.