Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема вагітності, для будь-якої жінки, виступає не лише специфічним фізіологічним процесом, але й екзистенційною проблемою, яка обумовлює глибокі зміни її самосвідомості, ставлення до світу і до інших людей. Це період трансформації її особистісної, професійної, сексуальної, ґендерної та іншої ідентичностей. У той же час, це стадія приливу психофізіологічних сил, які можуть і мають бути спрямовані на народження здорової дитини й особистісне психологічне дорослішання самої жінки, – майбутньої матері.
Шпатаковська Г. В. розглядає вагітність як критичний період для жінки, стадію статево-рольової ідентифікації, особливу ситуацію для адаптації, яка має особливі характеристики і критерії. Таким чином, визначення домінуючих чинників дозволяє змоделювати ефективну стратегію адаптації жінки до нового стану як з точки зору фізіології, так і з психології.
Адаптація жінки до вагітності, психологічна підготовка її до пологів, онтогенетичні та філогенетичні аспекти становлення материнства й інші питання психології вагітності й материнства вивчалися такими вітчизняними науковцями, як Н. В. Боровикова, Н. П. Коваленко, М. С. Радіонова, Л. М. Рудіна, Г. Г. Філіппова, та ін. Численні теоретичні та практичні дослідження глибинно-психологічних аспектів вагітності, особливостей її переживання як чинника впливу на розвиток особистості матері й дитини були проведені представниками зарубіжної психології (В. Бергум, Д. В. Віннікотт, С. Гроф, М. Кляйн, М. Мід, М. Оден, Д. Пайнз, О. Ранк та ін.).
Проблема вагітності та материнства набуває особливої актуальності у сучасній науковій психології через її суб’єктивну важливість серед етапів у житті кожної жінки. Останніми роками в психологічній літературі підкреслюється істотна роль психологічних чинників, які супроводжують цей період. Одним з домінуючих виступає стиль переживання, тобто система психологічних характеристик та реакцій на перебіг вагітності, відношення матері до майбутньої дитини. Адекватне відношення до свого фізіологічного стану, низький рівень тривожності, нормальна активність та інше відповідають адаптивному стилю переживання вагітності, тобто позитивному сприйняттю себе та дитини, що виступає чинником гармонійного самопочуття впродовж вагітності та сприятиме народженню здорової дитини, що не може бути забезпечене не адаптивним стилем.
Отже, темою нашої дипломної роботи є «Психологічна корекція неадекватних стилів переживання вагітності».
Об'єктом дослідження є стилі переживання вагітності.
Предметом дослідження виступає психологічна корекція неадекватних стилів переживання вагітності.
Мета дослідження полягає у дослідженні психофізіологічних особливостей вагітних жінок, встановленні головних соціально-психологічних чинників їх адаптації, а також в дослідженні ефективності заходiв, спрямованих на зниженні рівня тривожності жінок, підвищення їх настрою, самопочуття, загальної активності, емоційної стабільності та самооцінки, що виступатиме чинником корекції неадекватних стилів переживання вагітності
Теоретичний аналіз соціально-психологічної літератури надав нам можливість висунути наступну гіпотезу дослідження: психологічна корекція виступає ефективним засобом зниження неадекватних стилів переживання вагітності.
Для реалізації сформульованої мети нам необхідно вирішити наступні завдання:
1. проаналізувати вагітність як кризову ситуацію в житті жінки, дослідити головні психофізіологічні особливості стану вагітності;
2. визначити основні соціально-психологічні чинники адаптації жінки до вагітності;
3. розглянути методи психологічної корекції неадекватних стилів переживання вагітності;
4. експериментально встановити ефективність психологічної корекції рівня тривожності жінки, її настрою, самопочуття, загальної активності, емоційної стабільності та самооцінки.
Методи дослідження. Для розв`язання поставлених завдань було використано наступні методи: теоретичний (теоретичний та порівняльний аналіз соціально-психологічної літератури з досліджуваної проблеми), емпіричні (констатувальний та формувальний експерименти; психологічне тестування: методика САН, особистісний опитувальник Айзенка, індивідуально-типологічний опитувальник Собчік, тест-опитувальник Стреляу, 16-факторний опитувальник Кеттелла та шкала самооцінки тривоги Спілбергера.
Практичне значення роботи полягає в тому, що структурований і апробований у дослідженні психодіагностичний комплекс заходів для корекції неадекватних стилів переживання вагітності може бути використаний пренатальними психологами в якості методичного забезпечення групових занять при жіночих консультаціях та центрах репродуктивного здоров`я.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались: використанням комплексу надійних і валідних психодіагностичних процедур, створенням адекватних умов діагностування, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю складу експериментальної та контрольної груп.
Магістр