Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність обраної теми зумовлена тим, що розвиток уваги та концентрації нерозривно пов'язаний з діяльністю. Хореографічне мистецтво має велике значення в розвитку молодої людини. Засобами танцювального мистецтва прищеплюється любов до прекрасного. Тому, дослідження уваги у дітей на уроках хореографії є важливим.
Традиційно дошкільний та молодший шкільний вік вважаються етапами формування хореографічних здібностей. Однак, в умовах розвитку сучасної культури, важливим етапом у розвитку пізнавальних здібностей, в тому числі й хореографічних, стає підлітковий період. Підлітки можуть доволі успішно освоювати сучасні стилі танців, не маючи базової хореографічної підготовки. Розвиток і формування пізнавальних здібностей здійснюється через залучення особистості до різних видів творчої діяльності. Досліджувалися соціальні (Л.С. Виготський), діяльнісні (Г.С. Костюк, Д.О. Леонтьєв, Б.М. Теплов), особистісні (В.О. Моляко, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн) механізми впливу творчості на розвиток особистості. У сучасних дослідженнях розвитку пізнавальних здібностей доводиться важлива роль (О.Л. Музика, І.Н.Семенов, С.Ю. Степанов,). У роботах Д.Б. Богоявленської, В.М.Дружиніна, Н.С.Лейтеса, та інших вчених відзначається важлива роль творчої активності у формуванні обдарованої особистості. Серед видів синтетичного мистецтва чільне місце належить хореографії, яка, на думку О.І. Кульчицької, дозволяє втілити глибину авторської думки через пластику і ритмомелодику. Специфіка розвивального впливу хореографічного мистецтва на стійкість та концентрацію уваги підлітка ще недостатньо розкрита та висвітлена. До цього вона була переважно об’єктом вивчення у педагогів (Т.К. Баришнікова, О.В. Кенеман,), у дослідників-хореографів (Ю.І Громов, В.М. Захаров), мистецтвознавців (В.М. Красовська, О.В.Конорова), чи артистів балету (Т. Вечеслова, А. Мессерер, Г. Уланова ), а не, власне, у психологів. Деякі психолого-педагогічні аспекти проблеми частково розкриті в наукових працях П.М. Коваля, Л.В. Мови, О.О. Семака, теоретичні узагальнення пізнавальних здібностей їх психологічного змісту в хореографії містяться в працях М.О. Бернштейна, Н.О. Ветлугіної, Н.О. Висоцької, І.Г. Сосніної та I.М. Поклад. Таким чином, проблема розвитку пізнавальних здібностей у підлітковому віці достатньо висвітлена у педагогічному та власне хореографічному аспектах. Однак, малодослідженими залишаються питання психологічних чинників розвитку уваги в хореографії.
Увага – це динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності, увага виражає переважний зв'язок психічної діяльності з визначеним об'єктом, на якому вона зосереджена як у фокусі. На людину постійно впливає безліч самих різноманітних подразників. Свідомість людини не в змозі охопити одночасно з достатньою ясністю всі ці об'єкти. З безлічі навколишніх об'єктів – предметів і явищ – людина виділяє ті, які представляють для неї інтерес, відповідають її потребам і життєвим планам.
Спрямованість і зосередженість свідомості на певних об'єктах або певній діяльності при відверненні від всього іншого називають увагою. Не зосередивши уваги, ми можемо дивитися і не бачити, слухати і не чути, їсти і не відчувати смаку. Увага організовує нашу психіку на все різноманіття відчуттів. Увага підлітків розвивається в зв’язку з формуванням у нього умінь вчитись і працювати, стаючи водночас одним із їх компонентів. Виробляється вміння свідомо спрямовувати увагу на певні об’єкти, тривалий час на них зосереджуватись, переборювати відволікання, переключати увагу на нові завдання та розподіляти її, тобто формуються вищі довільні форми уваги.
З увагою пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів. Увагою визначаються: точність і деталізація сприйняття; міцність і вибірковість пам'яті спрямованість і продуктивність мислення.
Для сучасного учителя-хореографа постає нагальна необхідність організації цілеспрямованої роботи з розвитку уваги в учнів, яка сприятиме покращенню результатів їх навчальної діяльності та забезпечуватиме відповідний рівень функціонування пізнавальної сфери підлітків. Зважаючи на актуальність означеної проблеми, значущість її ґрунтовного розгляду, ми й обрали тему дипломної роботи: «Особливості стійкості та концентрації уваги у дітей, які займаються хореографією».
Мета дослідження - вивчення й аналіз особливостей стійкості та концентрації уваги дітей підліткового віку, які займаються хореографією і виявлення їх відмінностей від підлітків, які не займаються хореографією.
Завдання дослідження:
1. Вивчити основні теоретичні підходи до визначення поняття «увага» у вітчизняній і зарубіжній психологічній літературі, а також виявити чинники які впливають на стійкість та концентрацію уваги особистості у підлітковому віці.
2. Підібрати комплекс методик, що дозволяють отримати об'єктивні, достовірні і валідні дані про чинники впливу на стійкість та концентрацію уваги у дітей підліткового віку в процесі заняття хореогрфією.
3. Порівняти рівень розвитку стійкості та концентрації уваги у дітей підліткового віку в процесі заняття хореографією та їхніх однолітків, які не відвідують уроки хореографії.
Об’єкт дослідження – увага особистості у підлітковому віці.
Предмет дослідження – особливості стійкості та концентрації уваги підлітків, які займаються хореографією.
Гіпотеза дослідження: заняття хореографією покращує рівень розвитку уваги у підлітків активізуючи її стійкість та концентрацію.
Методи дослідження.
1. Теоретичні (аналізу та синтезу, порівняльно-типологічний, системний, структурно-функціональний, понятійно-категоріальний);
2. Емпіричні (методика-тест Бурдона в модифікації П.А. Рудника, "Таблиці Шульте" діагностування стійкості уваги, методика “Визначення продуктивності і стійкості уваги" з використанням бланку Ландольта, тести Пьерона-Рузера визначення рівня концентрації уваги, спостереження).
3. Методи математичної статистики (U-критерій Манна-Уітні, критерій Стьюдента).
Теоретична значимість полягає у систематизації та узагальненні психологічних уявлень про рівень розвитку властивостей уваги у дітей підліткового віку, а також у виявленні чинників впливу на розвиток стійкості та концентрації уваги підлітків, які займаються хореографією.
Практична значимість. отримані дані в результаті виконання дипломної роботи можуть бути використані педагогами та психологами в процесі розвитку пізнавальних здібностей.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаної літератури, додатків.
Магістр