Зв’язок особистісних особливостей виборців та довіри до передвиборчих обіцянок (ID:231521)

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК Провевши емпіричне дослідження нами частково було підтверджено концептуальну гіпотезу. Не зважаючи на те, що такі особистісні особливості як екстраверсія, інтроверсія, практичність, експресивність,прив’язаність та відособленість не відіграють ролі у довірі безпосередніо передвиборчим обіцянкам, данний феномен може бути пов’язаний із їх «вторинністю» та їх соціальної зумовленістю [48]. Але незважаючи на це дані результати все ж таки є цінним науково-психологічним досвідом. Отримані нами результати дозволяють не тільки заперечити можливий зв'язок деяких особистісних рис з довірою, але й статистично розвіяти міф про недовірливість інтроверсованої особистості [70]. Таким чином ми довели що жодна з рис особистості, розглянутих нами, не може бути рушійним факторм довіри або фактором з довірою пов’язаним. Ми не заперчуємо можливої ймовірності значущої ролі цих особливостей у інших сферах існування довіри, але за результатами нашого дослідження ми вважаємо, що вони мало пов’язані з довірою до політичних обіцянок. Також ми виявили зв'язок самооцінки та довіри передвиборчим обіцянкам, що в свою чергу підтримує нашу концептуальну гіпотезу: існує зв’язок між особистісними особливостями виборців та довірою до передвиборчих обіцянок, тому що рівень самооцінки теж є особистісною особливістю. З іншого боку, наше дослідження може послугувати подальшим науковим дослідженням. Таким чином перспектива подальшої розробки питання довіри передвиборчим обіцянкам та політиці в цілому. У майбутньому дуже доцільним було б розглянути більш ширший діапазон особистісних особливостей. Не можна також забувати про розробку проблеми довіри у політиці. Можливими нам вважаються факторний аналіз чинників, що можливо формують довіру. Також залишилося без розгляду питання, що до несвідомого сприйняття передвиборчих обіцянок. Розширення, укрупнення, накопичення знань с тематики взаємовідношення політики та особистості, як суб’єкта політичної діяльності. Розвиток вище перелічених питань міг би допомогти в вирішенні проблеми еклектичності методології та категорійного апарату політичної психології. Ми бачимо у нашій роботі також велику практичну значущість. Першочергово хочеться відзначити скромний вклад нашого теоретичного та практичного досліджень у розвиток ще до кінця не сформованої політичної психології. Ми сподіваємося на те, що наше дослідження стане у пригоді практичній складовій політичної психології. Наша робота послугує допоміжним матеріалом для вирішення гострої проблеми виділення чіткої концепції особистості, у рамках політичної психології. Та на сам перед наше дослідження, яке представляє собою пілотажне (пошукове), стане у нагоді для розробки нових теоретичних гіпотез.