Зразок роботи
Значну роль у виборі професії відіграє темперамент. Від нього залежить вплив на діяльність різних психічних станів, викликаних неприємною обстановкою, емоційними факторами. Можна образно описати, що люди холеричного темпераменту більше придатні для активної ризикованої діяльності, сангвініки – для організаторської діяльності, меланхоліки – для творчої діяльності в науці й мистецтві, флегматики – для планомірної, неквапливої й плідної діяльності. Далеко не останню позицію у професійному самовизначенні займають характер та самооцінка особистості. Самооцінка виступає внутрішнім збудником зіставлення минулого (знань і досвіду), теперішнього (переживань «Я») і майбутнього (цілі) [49].
Суб’єкт вибору професії характеризується наявністю індивідуальної ієрархії мотиваційних факторів професійного вибору. М. Пряжников виділяє такі мотиваційні фактори:
Фактори загального порядку: особисте бажання, підтримка близьких людей, особисті здібності і можливості для реалізації варіанта, бажання проявити ті чи інші якості (фізичну силу, комунікативні вміння та ін.), інформованість, престиж професії, близькість місця знаходження і ін.
Характеристики можливого місця навчання: легкість вступити, легкість навчання, велика стипендія, соціальні пільги і ін.
Характеристики можливого місця роботи: легкість працевлаштування, висока заробітна плата, перспективи професійного росту тощо.
Характеристики професії, що обирається: предмет праці, цілі праці, засоби праці, умови, характер рухливості в праці, характер спілкування, характер відповідальності, необхідна професійна освіта.
Основні методи, що використовуються у нашому дослідженні – це діагностичні та корекційні, причому деякі діагностичні методики одночасно виконують і корекційну роль.
Дослідження здійснювалося в декілька етапів.
На першому етапі нами використовувався блок методик який був спрямований на виявлення життєвих планів старшокласників. Нами застосовувались такі методики:
Контент-аналіз творів учнів на задані теми:
а) «Яким я бачу своє майбутнє?»
б) «Яким я бачу майбутнє свого друга?»
Ці завдання спрямовані на виявлення основних проблем.....
«Футорологічний опитувальник» (розроблений М. Гарнець та С. Яковенко з використанням елементів методик Л. Котла, Є. Головахи, О. Кроніка) (Додаток Б).
Даний опитувальник дає можливість конкретизувати результати......
Автобіографічний метод «Лінія життя» (розроблений О. Кроніком).
Даний метод спирається на теорію «психологічного часу». Він направлений на діагностику картини життєвого шляху особистості.....
У доповнення до вищеназваних методик була застосована методика вільної бесіди, у якій піднімається тема ставлення до майбутнього та до життєвих планів.
На другому етапі нашого дослідження ми поставили за мету дослідити професійні інтереси, схильності та здібності старшокласників, а також їх професійні плани.
Нами були використані наступні методики:
Орієнтовно-діагностична анкета інтересів «ОДАНІ-2» – направлена на оцінку та виявлення інтересів старшокласників (Додаток В). За даною методикою можна виявити інтереси учня, сферу його «уподобань» та «не уподобань»....
Методика «КОС-2» (комунікативні та організаторські схильності) (розроблена Б. Федоришиним) і спрямована на виявлення комунікативних та організаторських схильностей старшокласників [ (Додаток Д).
3. Диференціально-діагностичний опитувальник «ДДО» (розроблений Є. Клімовим) (Додаток Ж). За допомогою цього опитувальника вивчається професійна спрямованість учнів, зокрема до професії типу: «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина-знакова система», «людина-художній образ».
Опитувальник ДДО простий у застосуванні та обчисленні результатів. Його можна використовувати при фронтальному опитуванні, при цьому учні можуть відразу ж обчислити результати дослідження та визначити, до якого з п’яти типів професій в них більше схильностей, а до якого, навпаки, склалося негативне ставлення.
4. Методика дослідження оперативної пам’яті «ОП-1» – напрвлена на виявлення та оцінку оперативної пам’яті старшокласників [60]. Ефективне вирішення трудових завдань значною мірою залежить від рівня розвитку інтелектуальних здібностей людини, важливим компонентом яких є оперативна пам’ять – психічний процес запам’ятовування, збереження та відтворення інформації, що поступає та переробляється у пам’яті людини у ході виконання цілеспрямованих, свідомих дій. Пам’ять включається під час виконання людини будь-якої складної діяльності – учбової, або виробничої та забезпечує успішність її виконання, що є підставою для того, щоб ввести у комплекс методів професійної консультації психодіагностичну методику виявлення та оцінки рівня оперативної пам’яті у старшокласників.
5. Методика дослідження короткочасної наочно-образної пам’яті «КНОП-1» спрямована на виявлення та оцінку короткочасної наочно-образної пам’яті старшокласників [60]. Короткочасна наочно-образна пам’ять характеризується швидким запам’ятовуванням наочно-образної інформації, при короткочасному її сприйманні, моментальному відтворенні та дуже короткочасному збереженні сприйнятої інформації.
Магістр