Психологічні особливості пізнавальної активності учнів (ID:324498)

ВСТУП Актуальність дослідження пов'язана з тим, що для того, щоб задовільняти свої потреби, спілкуватися, грати, вчитися і працювати, людина повинна сприймати світ, звертати увагу на ті чи інші моменти або компоненти діяльності, представляти те, що їй потрібно робити, запам'ятовувати, обмірковувати, висловлювати судження. Тому, без участі пізнавальних процесів людська діяльність неможлива, вони виступають як невід'ємні внутрішні моменти. Вони розвиваються в діяльності, і самі собою являють особливі види діяльності. Сучасними психологами і педагогами пізнавальна активність розглядається як пріоритетна передумова творчого й повноцінного навчання. Необхідно навчити учня самостійно поповнювати і оновлювати свої знання, виявляти творчість у розв’язанні навчально-пізнавальних завдань, орієнтуватися в інформаційних потоках. Наразі в школі провідною є навчальна діяльність, що включає в себе забезпечення якісного оволодіння учнями програмною інформацією, виховання позитивного ставлення до процесу навчання, формування пізнавальної активності і самостійності, розвиток розумових здібностей. Пізнавальна активність та інтерес розглядаються як джерело самостійного здобуття знань; вони підвищують інтенсивність розумової роботи, мобілізують увагу, сприяють підвищенню якості засвоюваних знань, їх розширенню і поглибленню (Архипов А.І., Бауман Д.Е., Беляєва Н.А., Бондаревський В.Б., Дайрі Н.Г., Морозов М.Ф., Морозова Н.Г. та ін.) [21, с.22]. Розвитку пізнавальної активності учнів, як психолого-педагогічній проблемі, присвятили свої праці Вагін А.А., Алексюк А.М., Бабанський Ю.К., Бондаревський В.Б., Данилов М.А., Лернер І.Я., Махмутов М.І., Онищук В.А., Підкасистий П.І., Трайтак Д.І., Щукіна Г.І., Костюк Г.С., Крутецький В.А., Морозова Н.Г., Мясищев В.Н., Пономарьов А.Я., Рубінштейн С.Л., Ельконін Д.Б., Якобсон П.М., Голант Е.А., Короткова М.В. та інші педагоги та психологи [21, с.22]. Мета дослідження полягає у виявленні психологічних особливостей пізнавальної активності і спостереженні їхнього впливу на учнів. Відповідно до мети сформульовані основні завдання дослідження: 1. проаналізувати наукову літературу з проблеми дослідження; 2. провести дослідження пізнавальної активності школярів; 3. проаналізувати результати досліджень. Гіпотези: Ми припускаємо, що дівчата мають більшу зацікавленість до навчання, отримання нової, корисної інформації і сконцентрованості на своїх знаннях. Припускаємо, що у хлопців середні показники ролей в групі «досліджувач ресурсів» та «командний гравець» є вищими ніж у дівчат. Припускаємо, що пізнавальна активність містить зв’язки зі спрямованістю особистості на взаємовідносини та самооцінкою психічних станів. Об'єкт дослідження: пізнавальна активність школярів. Предмет дослідження: зміст, форми і методи розвитку пізнавальних інтересів та пізнавальної діяльності школярів. Теоретичний фундамент дослідження становлять положення і висновки, які стосуються: теорії діяльності, розвитку особистості, психічного розвитку дитини (Б. Ананьєв, Л. Венгер, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Запорожець, Г. Костюк, О. Леонтьєв, М. Піддяков, К. Платонов, С. Рубінштейн, Н. Тализіна та ін.); питань формування та розвитку навчально-пізнавальної діяльності, активності та самостійності школярів (Л. Арістова, Н. Бібік, Л. Божович, Н. Гавриш, В.Давидов, М.Данилов, Д. Ельконін, Б. Єсипов, І. Лернер, В. Лозова, О. Матюшкін, М. Махмутов, В. Паламарчук, О. Савченко, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін.) [21, с.23]. Відповідно до визначених завдань використано наступні методи дослідження: 1. теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури для порівняння, зіставлення, узагальнення одержаної інформації з метою визначення основних ідей і понять з досліджуваної проблеми; 2. практичні: опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності навчаючих Б. К. Пашнєва, методика «Спрямованість особистості» М. Смейкала і М. Кучера, опитувальник визначення ролі в групі Белбіна, метoдикa «Сaмooцінкa психічних стaнів» Г. Aйзенка. Експериментальна база дослідження: ССЗШ №.18 м.Львова. Дослідженням було охоплено 40 учнів середнього шкільного віку (9 класи).