Зразок роботи
Актуальність дослідження Однією із найсерйозніших проблем людства протягом багатьох віків залишається самотність. В сучасних розвинених суспільствах проблема самотності постає дуже гостро. Про феномен самотності свідчать такі наукові дані: не більше 1–2% опитуваних стверджують, що ніколи в житті не відчували самотності, в той час як приблизно 10–30% говорять, що переживали такий стан хоча б раз у житті.За вченими, І.В.Ващенко, Р.С.Вейс, П.Г.Гасанова, Л.П.Гримак, М.О.Кандиба, Т.Л. Крюкова, Д.А.Леонтьев, М.Н.Лященко, Е.А.Манакова, Н.В.Михайлова, М.К.Омарова, Е.Н.Осин, Д.Периман, Л.Е. Пепло, Н.Покровский, М.В.Прохорова, І.М.Слободчиков, О.В.Тимченко та багато інших. Зокрема, юнацьку самотність у своїх працях розглядали Л.О.Колісник, І.С.Кон, В.Г.Лашук, С.В.Малишева, Е.В.Неумоева-Колчеданцева, Г.Р.Шагивалеєва, Т.В.Федотова, Е.Ю.Яблокова та ін. проблема самотності виникає тоді, коли людина усвідомлює неповноцінність своїх стосунків з іншими людьми, особистісно значимими для неї, коли вона відчуває гострий дефіцит задоволеності у спілкуванні і обумовлена кількома причинами: соціально-економічні та ідеологічні процеси, що відбуваються у нашому суспільстві на протязі останніх десятиліть, загострили питання адаптації особистості до нових умов, її самореалізації та практичного виживання у складному світі; відсутнє цілісне уявлення про феномен самотності та віковізакономірності його проживання та переживання, не повністю розкриті соціально-психологічні причини виникнення самотності.
Самотність – одне з «болючих» питань людської душі, шо зачіпає всіх, незалежно від матеріального статку, віку,соціального статусу. Немає людини, яка могла б похвалитися, що ніколи не відчувала на власному досвіді цей особливий, іноді хворобливий, а іноді, навпаки, дуже глибокий і сповнений краси внутрішній стан. Якщо поставити питання, чому і в яких ситуаціях людина може відчувати себе самотньою, відразу стає очевидно, що відповісти на нього, виявляється, не так вже просто.
Почуття самотності у підлітків виникає у зв’язку з активними міграційними процесами у суспільстві. Переїзд, зміна школи, зміна соціального оточення у підлітків викликає почуття самотності і важку адаптацію доводять Д. Качіопо та Л. Бонетті. Є. Федосенко звертає увагу на негативний вплив сімей, в котрих не враховують особливості підліткового віку своїх дітей, чим відгороджують їх від себе і діти, не знаходячи порозуміння з боку батьків, відчувають себе самотніми, на фоні чого вдаються до депресії, важко адаптуються в нових умовах, що значно уповільнює їх соціалізацію. Причиною є також проблеми у навчанні та спілкуванні з ровесниками, вчителями, що спричинюють смислові бар’єри, які викликають у підлітків почуття самотності ( І. Булах, І. Дубровіна, І Кон, й ін.).
У підлітковому віці, коли звичні життєві моделі дитинства стають неефективними, а моделі дорослості ще знаходяться на етапі формування, стани самотності й усамітнення переживаються особливо значуще. Часта зміна соціальної ситуації, труднощі адаптаційного періоду в новому соціальному оточенні, підвищена стомлюваність, відсутність необхідного рівня розвитку, навичок міжособистісної взаємодії, труднощі встановлення бажаних емоційних стосунків зі значимими людьми – основні фактори, які викликають почуття самотності підлітків (Р.Вейс, Т.БДжонсон і У.А.Садлер, К.І.Кутрон, А. Маслоу, Л.Е.Пепло, К.Роджерс, Х.С.Салліван, М.Е. Селігмана З.Фрейд, Е.Фромм, К.Хорні, Е.Ериксон, К.Г.Юнг та ін.) та вітчизняних (Л.М. Галігузова, О.Б. Долгінова, І.С.Кон, С.В. Крівцова, В.Г.Казанська, Ж.В.Пузанова, Є.Є.Рогова, О.В.Неумоєва, Ю.М. Орлов, І.М. Слободчіков, О.Т.Соколова, Г.Р. Шагівалеєва та ін.).