Зразок роботи
Вступ
Уже в часи античності люди звертали свою увагу на значення пам’яті. Есхіл, використавши уста Прометея, промовив: «Послухай, що я зробив цим смертним. Придумав числа, навчив складати слова і дав їм пам’ять». Стародавні греки матір’ю всіх муз вважали богиню пам’яті Мнемозину [5]. Пам'ять - найдовговічніша з наших здатностей. У старості ми пам'ятаємо події дитинства вісімдесятирічної, а то і більшій давності. Випадково упущене слово, може воскресити для нас, здавалося, давно забуті риси обличчя, ім'я, морський або гірський пейзаж. Все наше життя є не що інше, як дорога з пережитого минулого в невідоме майбутнє. Саме пам'ять рятує минуле від забуття, не дає йому стати таким же незбагненним, як майбутнє. По-іншому, пам'ять додає спрямованість ходу часу. У кожного з нас пам'ять унікальна. Позбувшись пам'яті, людина втрачає власне "я", перестає існувати. Актуальність дослідження: Немає сумнівів, що мнемічні процеси (процеси пам’яті) займають центральне місце як в інтелектуальній сфері особистості, так і в загальному психічному розвитку школяра. Щоб піднятися на вищий ступінь розвитку, дитина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Все це пов’язано з роботою пам’яті. Якби людина не запам’ятовувала те, що сприймала, переживала, робила, її психічний розвиток був би неможливий. Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку достатньо добре розвинена. Учні легко засвоюють нове, конкретне і яскраве. Як і всі психічні процеси, пам’ять дитини тісно пов’язана з усім її розвитком. Можна сказати, що це період нагромадження великої кількості уявлень, які відображають те, що учень бачить навколо себе, чує з вуст учителя, від оточення, в тому числі й однолітків, старших братів і сестер, про що читає та ін. У цьому віці діти жадібно поповнюють свої знання, враження та уявлення.
Молодші школярі оволодівають логічними прийомами запам'ятовування. Пам'ять розвивається в напрямі посилення свідомого управління і збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті. Успіх розвитку пам’яті залежить від того, як забезпечують педагоги керівництво цим процесом. К.Д. Ушинський писав, що педагог, який бажає що-небудь засвоїти в дитячій пам’яті, повинен піклуватись про те, щоб якомога більше органів чуття у дітей - око, вухо, голос, відчуття м’язових рухів, навіть органи смаку - приймали участь в акті запам’ятовування [15]. Отже, важливе значення для розвитку пам’яті учнів має, передусім, знання вчителем умов продуктивності запам’ятовування, відтворення та вміння керувати ними в навчальній діяльності на уроках і поза ними [1]. У зв’язку з цим ми вважаємо, що питання дослідження особливостей пам’яті молодшого школяра є надзвичайно актуальним. Об’єкт дослідження: пам’ять як психічний процес. Предмет дослідження: особливості процесів пам’яті в молодшому шкільному віці. Мета дослідження: розкрити сутність поняття «пам’ять», здійснити класифікацію її типів, проаналізувати особливості пам’яті у молодшому шкільному віці. Гіпотеза: припускаю, що у дітей молодшого шкільного віку провідним типом запам’ятовування є комбінований тип; активно розвивається логічне мислення, добре розвинена короткочасна та змістовна пам'ять, причому, з віком пам’ять школярів покращується. Завдання: 1. Узагальнити та опрацювати теоретичний матеріал стосовно процесів пам’яті в молодшому шкільному віці у вітчизняній та зарубіжній психології.
2. Охарактеризувати види пам’яті. 3. Проаналізувати особливості пам’яті молодшого школяра.
4. Провести діагностику процесів пам’яті у молодших школярів та інтерпретувати результати дослідження.
Магістр