Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Світ людини багатогранний, включає декілька взаємопов'язаних та фундаментальних сторін, в яких людина функціонує та які складають основу її життєдіяльності. З одного боку людину оточує зовнішній предметний та соціальний світи, які активно впливають на неї, з іншого – кожний з нас має унікальний внутрішній світ, який лежить в основі суб'єктності людини у процесі її взаємодії з оточуючим середовищем. Специфіка суб'єктивного відображення зовнішнього світу позначається на нашій активності в ньому, на тому як ми проявляємо себе у світі предметів та людей, а також, яким чином впливаємо на них. Внутрішній, суб'єктивний світ людини умовно можна розділити на декілька сфер: пізнавальну, потребово-мотиваційну, емоційну, вольову, ціннісно-смислову. Однією з найбільш цікавих для психологічного дослідження є емоційна сфера людини. З психологічної точки зору емоції людини викликають інтерес не лише природою їх виникнення, функціонування, а й розвиваючого або ж, навпаки, руйнуючого впливу на діяльність та особистість в цілому.
Виходячи з кола проблем сучасного практичного психолога освітнього закладу, актуальною на сьогоднішній день є проблема тривожності підлітків як такої вікової категорії, яка є «перехідною», кризовою, нестійкою, але у той же час – фундаментальною, базовою для «нової» особистості. Тривожність негативно впливає не лише на емоційне самопочуття людини, а й у подальшому її житті виступає чинником негативного впливу на особистість в цілому, що виражається у заниженій самооцінці та, як наслідок, ригідності мислення, що негативно впливає на навчальну успішність, у скутості та, відповідно, недостатньому розкритті інтелектуального та творчого потенціалу, зниженій продуктивності пам'яті. Тобто внаслідок високого рівня тривожності відбувається деструкція і гальмування розвитку особистості.
Так звані «хронічні тривоги» здебільшого перетворюються на невротичні розлади. Значна кількість тривожних дітей мають проблеми зі здоров'ям.
Вирішення цієї проблеми, а саме – виявлення чітких детермінант появи тривожності, об'єктивна оцінка наслідків наявності в емоційному житті дитини надмірної тривоги і страху, створення найбільш оптимальної бази тих соціальних інститутів, які супроводжують людину на шляху її соціалізації, розробка дієвих корекційних програм усунення особистісної тривожності –значно допоможе у таких соціальних аспектах як навчально-виховний процес у закладах освіти, родинне виховання, соціалізація особистості, індивідуальний розвиток і саморозвиток.
Психологічний зміст юнацького віку визначений як етап дозрівання і розвитку людини між дитинством і дорослістю, та полягає у розвитку самосвідомості, формуванні світогляду, вирішенні задач професійного самовизначення.
«Я-концепція» – це відносно стійка, більш менш усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, яка суб'єктивно переживається як неповторний образ самого себе та самоставлення, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми, саме їй відводиться найважливіша роль у формуванні цілісної особистості.
Кожна людина має широкий спектр самоуявлень: від того, що ми думаємо про себе зараз, до того, як ми уявляємо себе в майбутньому і як бачимо себе в минулому. Як «Я-концепція» впливає на соціалізацію, так і соціальне оточення, в свою чергу, позначається на формуванні «Я-концепції» індивіда, адже для юнацького віку характерною рисою є спрямованість у майбутнє. Сприйняття юнака іншими (батьками, однолітками і т.і.), самоаналіз (аналіз особистих переваг і недоліків), соціальні цінності, сподівання, ідеали, досвід соціальної поведінки (у тому числі й у конфліктних ситуаціях) впливають на формування «Я-концепції».
Проблемі самосвідомості приділялася значна увага, їй присвячена ціла низка теоретичних і експериментальних досліджень такими вченими як, І. І. Чеснокова, І .С. Кон, Л . І. Божович, С. Л. Рубинштейн, А. Г. Спіркін.
Мета – теоретично обґрунтувати та емпірично перевірити психологічний механізм можливого зв’язку особистісної тривожності з особливостями Я-концепції у юнацькому віці.
Об’єкт дослідження – зміст Я-концепції у структурі особистості юнака.
Предмет дослідження – особистісна тривожність як предиктор специфіки Я-концепції у юнацькому віці.
Гіпотеза дослідження – високий рівень особистісної тривожності сприяє формуванню заниженої самооцінки, критичного самоставлення, негативних уявлень про себе як про суб’єкта діяльності (самоефективність, вольові якості, активність).
Завдання:
1) теоретично обґрунтувати проблему формування «Я-концепції»;
2) визначити теоретичні підходи до вивчення проблеми особистісної тривожності, її специфіки та особливостей розвитку у ранньому юнацькому віці;
3) визначити вплив переживання стану особистісної тривожності на «Я-концепцію» у юнацькому віці;
4) експериментально виявити та порівняти особливості прояву тривожності у старшокласників загальноосвітнього навчального закладу;
5) розробити програму для зниження в учнів особистісної тривожності до стану норми з контролем результату й закріплення позитивного ефекту до кінця корекційної програми.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз, класифікація, систематизація, порівняння та узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень; емпіричні: спостереження, індивідуальні бесіди, тестування, констатувальний та формувальний експеримент; методи математичної статистики: кореляційний аналіз Спірмена, порівняльний аналіз – за t- критерієм Стьюдента.
На різних етапах дослідження було використано наступні психодіагностичні методики: для дослідження рівня прояву тривожності: «Шкала особистісної та ситуативної тривожності» Ч. Спілбергера, Ю. Ханіна; EPI Г. Айзенка; дослідження на суб’єктивне відношення до себе (методика Шварцера, Єрусалема «Шкала самоефективності»; «Особистісний диференціал» адаптована в інституті ім. Бехтєрєва); для дослідження мотиваційних чинників тривожності: методика дослідження самооцінки та рівня домагань Дембо - Рубінштейн (модифікація А. Прихожан).
Наукова новизна і теоретична значущість роботи полягають в тому, що: виявлено особливості прояву особистісної тривожності у старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів, визначено рівні прояву тривожності (високий, середній, низький), здійснено порівняльну характеристику та доведено переважання в учнів високого рівня тривожності, експериментально досліджено та здійснено порівняльний аналіз чинників виникнення тривожності у старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів та її вплив на формування «Я-концепції» , створено програму психологічної корекції високого рівня тривожності у старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів, побудовану на основі особистісно-орієнтованого підходу, когнітивно-поведінкового підходу, концепції інтегральної індивідуальності та спрямовану на нівелювання дії виявлених чинників виникнення тривожності.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що пакет психодіагностичних методик та розроблена програма оптимізації високого рівня тривожності можуть бути використані психологами загальноосвітніх навчальних закладів для проведення психокорекційної роботи. Розроблені практичні рекомендації можуть прислужитись учням старших класів як засіб самопізнання та самовдосконалення, їх вчителям та батькам – як спосіб налагодження взаємодії з юнаками та дівчатами.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів – теоретичного, методологічного та емпіричного – висновків та списку літератури, який налічує 63 джерела; ілюстрована 1 рисунком та 7 таблицями; вміщує 3 додатки.
Магістр