Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність. Пандемія COVID-19 стала серйозним випробуванням не лише для всього людства, а й для українського суспільства. Під час карантину ми були вимушені почати життя в зовсім нових умовах. Зміни відбуваються як на рівні психіки окремої особистості, так й на макросоціальному рівні. В умовах масового катаклізмів і глобальних трансформацій іноді буває складно пояснювати поведінку людини, яка, метафорично висловлюючись, зараз перетворилася із людини розумної на «людину, що сидить. Тому, хоть ми і не очікували до нас прийшли надзвичайні зміни, сформувались зовсім нові наукові підходи, зовсім інші засоби виробництва і засоби спілкування, оновлюватиметься стосунки і «правила цієї життєвої гри». І ці зрушення охоплюватимуть не лише матеріальну, а й насамперед духовну сферу.
Великою мірою зумовлює суспільні перетворення сприяв розвиток інформаційно-комунікативних технологій. Теперішнє можна назвати ще й «віком дистанційності»: дистанційного спілкування,дистанційного навчання, дистанційних розваг. Звичайно, живе спілкування, жива бесіда не можна замінити, під час онлайн-спілкування при цьому зникають більшість психологічних тонкощів спілкування. Онлайн-спілкування займає останнім часом провідне місце серед форм міжособистісної взаємодії, він є адекватним сучасному етапу життя, виходячи із соціальних і природних можливостей сьогоднішнього дня.
Ще в 60-х роках Жан Піаже передбачав, що ХХІ століття стане віком психології, тому, що психологія має стати головною наукою. І в наш час психологія, дійсно, стає не лише головною наукою, а й надзвичайно затребуваною. Всі ці соціальні зміни в першу чергу – виклик для психологів. І українська психологічна наука має на цей виклик належною мірою відреагувати.
Ми можемо спостерігати, що психологія висувається на провідні позиції в суспільстві. Психологія надзвичайно швидко розвивається задля того, щоб надати відповіді на суспільні зміни і виклики. Потреба наукового інтелектуального потенціалу є в першу чергу індикатором кризи експертного знання. В перспективі для подолання тих чи інших реальних загроз людині та групі, особистості та суспільству має бути використана наукова психологія. І якщо говорити відверто, то це один із найбільш могутніх засобів, який і висвітлює і реально може впливати на ту архітектоніку стосунків у суспільстві, яка складається.
Об’єктом дослідження особливості переживання депресії.
Предметом дослідження є психологічні особливості переживання депресії в умовах пандемії COVID-19
Мета роботи – визначити психологічні особливості переживання депресії в умовах пандемії COVID-19
Для досягнення даної мети поставлені наступні завдання:
1) Провести теоретико-методологічний аналіз основних підходів до визначення особливості переживання депресії в умовах пандемії COVID-19;
2) Визначити провідні методи діагностики та основні підходи до класифікації переживання депресії;
3) Охарактеризувати механізми корекції депресивного стану в умовах пандемії COVID-19;
4) Визначити особливості використання корекційних та профілактичних програм депресивного стану в умовах пандемії COVID-19;
5) Розробити методичні рекомендації щодо доцільності використання профілактичних заходів спрямованих на попередження депресивного стану в умовах пандемії COVID-19.
Для досягнення дослідницьких цілей та завдань будуть використані наступні методи:
теоретичні: метод критичного аналізу, метод узагальнення, метод систематизації досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел;
емпіричні шкала Спілбергера – Ханіна для визначення рівня реактивної (РРТ) та особистісної (РОТ) тривожності(Y. L. Hanin, C.D. Spilberger, 1989); шкалу Гамільтона (HDRS) для оцінки депресії (M. Hamilton, 1960); методику САН (самопочуття, активність, настрій) для характеристики самооцінки особистості
Емпірична база дослідження. У дослідженні приймали участь 100 чоловік..
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що було досліджено саме психологічні особливості переживання депресії в умовах пандемії COVID-19. Також нами було прослідковано взаємозв’язок між проявом переживання депресія та умови пандемії COVID-19.
Теоретичне значення роботи полягає в узагальненні теоретичних відомостей про особливості переживання депресії.
Практичне значення: результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності, наприклад, медичній сфері, в сфері освіти, в роботі практичних психологів та соціальних педагогів.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась теоретичною обґрунтованістю припущень, які є основою дослідження; системною організацією дослідження; сукупністю методів, адекватних предмету й меті дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів; залученням методів математичної статистики для аналізу і оцінки одержаного дослідницького матеріалу.
Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні прояву депресивного стану у людей та вплив на продуктивність праці працівників різних сфер. Та пошук ефективних методів профілактики та корекції.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (70 найменуваннь), додатків. Повний обсяг дипломної роботи становить 50 сторінок.
Магістр