Відповіді до екзамену з "Психології" по гендеру (ID:532008)
Зміст
1. Історичні та соціально-економічні передумови формування принципів рівних прав і можливостей чоловіків і жінок.
2. Проблема прав людини як висхідна у формуванні ґендерної ідеології та політики.
3. Вплив європейських та світових організацій: Ради Європи, Європейського Союзу, ООН, на формування національних механізмів реалізації принципу рівних прав і можливостей чоловіків і жінок.
4. Науково-теоретичні розробки статево-рольової поведінки жінок і чоловіків у ранні періоди історії.
5. Наукова полеміка про поділ сфер впливу, обов’язків та очікувань між статями у часи середньовіччя. «Природні» зобов’язання та привілеї.
6. Подолання статевої односторонності в трудах європейських мислителів нового часу.
7. Соціально-економічні перетворення в Європі та Північній Америці кінця XVIII – XIX ст. та їх вплив на зміну суспільного становища жінок і чоловіків.
8. Жіночий рух як віддзеркалення суспільно-політичного життя у XIX – XX ст.: моделі та національні особливості.
9. Фемінізм як ідеологія та політика.
10. Жіночий рух в Україні – історія, типологія, регіональні відмінності.
11. Сучасний стан міжнародного жіночого руху – здобутки та завдання.
12. Еволюція форм сім’ї на різних етапах людської історії. Ґендерний розподіл сімейних обов’язків і їх влив на сімейні стосунки. Материнство та батьківство як соціокультурний феномен.
13. Проблема соціальних відносин жінок та чоловіків як предмет економіки.
14. Жінки та чоловіки на ринку праці: зайнятість та безробіття. Жіноче безробіття та трудова дискримінація як соціальна проблема.
15. Зв'язок між оплачуваною та неоплачуваною працею. Домашнє господарство як економічна одиниця.
16. Ринкові реформи та становище жінок в Україні та інших пострадянських країнах.
17. Специфіка освіти як соціального інституту. Доступ до освіти в контексті ґендерної рівності.
18. Ґендерні аспекти педагогічної професії. Подолання проявів сексизму у процесі навчання та виховання.
19. Сучасні тенденції у розвитку ґендерної освіти в Україні. Можливості впровадження ґендерно-чутливої педагогіки.
20. Відтворення стереотипів у масовій культурі. Приховані форми ґендерної ієрархії.
21. Способи та сфери присутності чоловіків у вітчизняних мас-медіа.
22. Образ жінки та образ чоловіка в українських мас-медіа.
23. Засоби масової комунікації як система творення колективних моделей поведінки та пропоновані моделі «жіночості» й «чоловічості» в українському медійному просторі.
24. Мовний сексизм, або дискримінаційне зображення статей у мові. Ґендерна асиметрія мови.
25. Особливості зображення жінок і чоловіків у мові. «Жіноча» мова – міф чи реальність.
26. Шляхи подолання мовного сексизму: світовий досвід та українські реалії.
Зразок роботи
До соціально-історичних передумов виникнення і поширення феміністських ідей можна віднести процес секуляризації суспільства, зародження буржуазних відносин в Європі, зміцнення державної структури європейських країн, твердження ліберально-демократичної ідеології, теорії «прав людини», промисловий переворот, що призвів за собою залучення жінок до суспільного виробництва.
Культурно-філософськими передумовами виникнення фемінізму можна назвати докорінну зміну в світогляді, затвердження нового погляду на будову Всесвіту, суспільства, людини, в поширенні прогресивних гуманістичних ідей, затвердження принципу єдності і оригінальності кожного індивіда, піднесення національної самосвідомості, виникнення утопічних теорій соціальної рівності.
Гуманісти проголосили самоцінність людського життя, незалежність гідності особистості від походження і рід, стверджували ідеї особистої свободи, рівності громадян перед законом, принцип загального блага.
У той же час суб'єктом культурного процесу виступав чоловік, характерною рисою західної культури став андроцентризм. В умовах, коли жінка була відчужена від громадської сфери політики, релігії, юрисдикції, науки, освіти, творчості, мистецтва, коли вона не мала більшості цивільних прав, не мала можливості отримувати порівнянного з чоловічим рівня освіти, вона була змушена задовольнятися роллю матері і берегині «домашнього вогнища». Крім того, починаючи з античних часів, в філософії і науці утвердився антіфеміністський дискурс (Платон, Аристотель, І. Кант, Ф. Ніцше і ін.).
В рамках якого положення жінки оголошувалося залежним від чоловіка, її роль в суспільстві визнається другорядною, оскільки вона обумовлена біологічними відмінностями між чоловіком і жінкою. Подібні сексистські погляди поряд з мізогіністичними установками привели до виникнення феміністичних теорій, в яких формується критика патріархальної ідеології (Т. Гоббс).
Інші роботи з даної категорії:
