Зразок роботи
ВСТУП
Повноцінний розвиток людини можливий лише за умови задоволення потреби в безпеці, коли психологічний ресурс спрямований на особистісне зростання в майбутньому. Без відчуття психологічної безпеки в соціальному середовищі, в тому числі і в університетському, неможливі прояви соціальної активності особистості. Відтак дослідження соціально-психологічної безпеки є актуальним. В сучасних умовах, з огляду на нестабільність економічної, політичної, соціальної ситуації; наявність стресогенних і психогенних впливів різного походження; збільшення кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру; зростання соціального неблагополуччя, поляризації суспільства; зниження частоти й ефективності міжособистісних контактів тощо, таке дослідлження набуває особливої актуальності. Стрімкі та неоднозначні події, швидкі непередбачувані зміни в суспільстві, що відбуваються останнім часом, зумовлюють виникнення багатьох психологічних проблем і позначаються насамперед на психічному здоров’ї, психічному стані й задоволеності життям населення. Психологічна безпека як стан збереження психіки передбачає підтримку певного балансу між негативними впливами на людину її навколишнього середовища та її стійкістю, здатністю долати такі впливи власними ресурсами або за допомогою захисних факторів оточення. Психологічна безпека особистості й середовища невіддільні одне від одного, є моделлю сталого розвитку та нормального функціонування людини у взаємодії із середовищем.
Певним критерієм нормального функціонування людини в соціумі є рівень її задоволеності якістю життя, що в працях різних науковців позначається як суб’єктивне благополуччя, емоційний комфорт, щастя. Актуальність дослідження полягає у вивченні умов, за яких освітнє середовище буде психологічно найбільш безпечним, в якому особистість затребувана й вільно функціонує, а його учасники відчувають захищеність і задоволення основних потреб.
Теоретичною базою роботи слугували фундаментальні положення й принципи суб’єктного (К.О.Абульханова-Славська, А.В.Брушлинський, С.Л.Рубінштейн) і психосоціального (Е.Л.Носенко, Т.М.Титаренко) підходів. Психологічні теорії й положення про психологічну безпеку та задоволеність життям розробляли М.Аргайл, І.О.Баєва, Ю.В.Варданян, Н.Ю.Волянюк, Г.В.Грачев, Т.В.Ексакусто, Г.В.Ложкін, Л.В.Куліков, О.В.Лазорко, Р.М.Шаміонов. Серед авторів, які займалися теоретичною розробкою питань психологічного благополуччя, – Дж. Бюдженталь, А. Маслоу, К. Роджерс, Е.Фромм, Г. Олпорт, К.Юнг, Е. Еріксон.
Мета дослідження – теоретично та емпірично дослідити вплив соціально-психологічної безпеки на рівень задоволеності якістю життя студентів-психологів.
Об’єктом дослідження є соціально-психологічна безпека.
Предметом дослідження є соціально-психологічна безпека як фактор впливу на рівень задоволеності якістю життя студентів-психологів.
Завдання:
1) здійснити теоретичний аналіз літератури на предмет вивчення соціально-психологічної безпеки;
2) теоретично дослідити основні чинники рівня задоволеності якістю життя;
3) теоретично дослідити психологічні особливості студентської молоді;
4) емпірично дослідити вплив соціально-психологічної безпеки на рівень задоволеності якістю життя студентів-психологів.
Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів, що зумовлені об’єктом, предметом, метою і завданнями дослідження:
1. Теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення психологічної літератури.
2. Емпіричні методи: методика «Соціально-психологічна безпека суб’єкта» (СПБС) (Т.В.Ексакусто); опитувальник «Оцінка рівня задоволеності якістю життя» (Н.Є.Водоп’янова).
3. Методи математично-статистичної обробки емпіричних даних: відсотковий аналіз даних, формування статистичних та порівняльних таблиць за результатами дослідження, кореляційний аналіз Пірсона.
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків; містить 35 сторінки тексту. Список джерел включає 25 найменувань літератури.
Магістр