Психологічні особливості дитини немовлячого віку (ID:575515)

Вступ Хронологічні рамки немовлячого віку окреслюються більшістю дослідників періодом від першого місяця до першого року життя. Основним фізіологічним критерієм кінця періоду новонародженості й початку немовлячого віку є набуття дитиною початкової ваги, з якою вона народилася (одразу після народження дитина втрачає вагу, ця втрата досягає 5-6% маси тіла); це свідчить про те, що фізіологічна система життєдіяльності функціонує нормально. Окрім того, до цього часу дитина набуває складного комплексу психологічних реакцій: реакції слухового та зорового зосередження, комплекс пожвавлення та ін. Немовлячий вік характеризується цілою низкою специфічних рис, що дозволяють розглядати його в якості істотного нового етапу розвитку людини. Психічний розвиток у немовлячому віці являє собою реалізацію видових можливостей дитини на основі природних задатків та генетичної програми і тому носить природний характер. Немовлячий вік є початком індивідуального шляху становлення первинних та вторинних властивостей індивідної організації людини. Для цього періоду притаманна висока ефективність процесів системогенезу природних психічних форм, створення передумов мови й соціального розвитку в умовах безпосередньої взаємодії дитини з дорослими. В цей час надзвичайно важливе значення має середовище, активна і різноманітна участь дорослих не лише у фізичному, а й у психічному розвитку дитини (створення багатого фізичного і мовного середовища, емоційне спілкування, допомога в розвитку рухових структур та ін.). Істотною рисою психіки у немовлячому віці є багатоканальність розвитку, яка полягає в тому, що одночасно відбувається формування психіки в різних напрямках. Так, максимально спеціалізовані до моменту народження сенсорні функції продовжують своє інтенсивне становлення в немовлячий період. Слухова диференціація звуків, наприклад, досягає у 6-7 місяців життя один-два тони і навіть ще менших інтервалів – в три чверті і половину тону. Процес становлення основних первинних форм психіки відбувається на основі задатків різного ступеня спеціалізації, шляхом участі і включення систем психічної активності різної модальності. Становлення зорової перцепції здійснюється на базі спеціалізованих компонентів і шляхом включення таких утворень, як моторні функції, в тому числі предперцептивні рухи очей, як сенсорні функції, первинні форми мнемічної та орієнтувальної діяльності. Інакше кажучи, до сприйняття навколишнього світу підключаються майже всі наявні на даний момент розвитку психофізіологічні утворення різного ступеню спеціалізації і складності, що забезпечує немовляті психічний розвиток надзвичайної (в порівнянні з подальшими віковими періодами) швидкості.