Психологічні особливості дітей раннього віку (від 1-го до 2-3х років) (ID:575517)

Вступ Ранній вік охоплює період дитинства від народження до кінця другого року життя. Це вік найбільш швидкого фізичного і психічного розвитку дитини. Значно збільшується зріст (в середньому від 50 см у новонародженої дитини до 85 см у дворічної) і вага (в середньому від 3,5 кг на час народження до 12 кг у дворічному віці). Такий важливий для діяльності організму і психічного розвитку людини орган, яким є головний мозок, росте в перші роки життя надзвичайно інтенсивно. Якщо у новонародженої дитини вага мозку дорівнює в середньому 380 г, то на кінець другого року вона досягає 1025 г, тобто зростає майже в три рази. Збільшення маси мозку супроводжується вдосконаленням його анатомічної структури. Здійснюється мієлінізація нервових шляхів, диференціюються клітинні елементи мозкової кори. Разом з анатомічними змінами відбувається розвиток вищої нервової діяльності дитини. Зростає швидкість утворення тимчасових зв'язків. Поступово збільшується швидкість вироблення диференційовок і точність розрізнювання сприйманих подразників. Це створює необхідні фізіологічні умови для збагачення досвіду дитини, для навчання її різним навичкам і вмінням. За перші два роки життя дитина навчається сидіти, приймати вертикальне положення, ходити, захоплювати предмети руками і маніпулювати ними різним чином. Інтенсивно розвивається сприймання навколишньої дійсності, вдосконалюється зір, слух, дотик, м'язове почуття. Важливих успіхів досягає дитина на протязі раннього дитинства в оволодінні мовою, що має першорядне значення для формування дитячого мислення. Вдосконалення рухів і пізнавальної діяльності дитини тісно пов'язано з появою у неї нових потреб і почуттів. У перші роки життя визначається емоційна основа майбутньої особистості. Важливу роль у психічному розвитку дітей раннього віку відіграє формування так званого «комплексу пожвавлення», позитивної емоційної реакції на появу дорослої людини. Ця емоційна реакція переростає потім у більш глибоке і стійке почуття симпатії до близьких людей і править могутнім стимулом для підвищення рівня активності дитини, для набуття нових знань і вмінь. Складний процес психічного розвитку у ранньому дитинстві істотним чином залежить від умов життя і виховних впливів. Тому необхідно, починаючи з немовлячого віку, турбуватися не тільки про охорону здоров'я і про нормальний хід дозрівання дитячого організму, але й про виховання дитини, про правильне керівництво розвитком психічних процесів і властивостей особистості, враховуючи її вікові психофізіологічні особливості.