0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Депресивні стани у молодих людей: особливості діагностики та психологічної допомоги (ID:588872)

Тип роботи: бакалаврська
Дисципліна:Психологія
Сторінок: 37
Рік виконання: 2022
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
Вступ ……………………………………………………………… ...........................3 Розділ I. Теоретичний аналіз депресивних станів у молоді ……………………….6 1.1. Поняття депресії та її характеристики …………………………………… …6 1.2. Причини та психологічні особливості депресивних станів у молоді……..12 1.3. Особливості діагностики та психологічної допомоги молоді в депресивних станах………………………………………………………………………………..18 Висновок до розділу I ……………………………………………………………..22 Розділ II. Емпіричне дослідження виникнення депресивних станів у молодих людей…………………………………………………………………………….….23 2.1. Методичний інструментарій дослідження депресивних станів у молоді…………… ………………………………………………………………….23 2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження ...........................................28 2.3. Практичні рекомендації щодо профілактики депресії в молодому віці .........32 Висновок до розділу II …………… ………………………………………………34 Висновок……………………………………………………………………………35 Список використаних джерел……………………………………………………..36
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
У сучасному світі, зокрема в Україні, депресивні стани у молоді є однією з найважливіших проблем у психології. Проблематика цього питання надзвичайно актуальна через нестабільність у політичній та економічній сферах, інформаційне перенапруження, невизначеність у завтрашньому дні, які є причинами психологічного стресу у молоді. Сучасний темп життя визначається прагненням молоді бути успішними, продуктивними, творчими для досягнення певного статусу в суспільстві. У пошуках досягнень молода людина часто перебуває у стані тривоги та психологічного стресу, збільшуючи навантаження як на фізичну, так і на психічну сфери. Депресивні стани у молоді в наш час є досить поширеними явищами, особливо в Україні, яка знаходиться на етапі становлення держави та її соціальних інститутів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресія є широко розповсюдженою хворобою у всьому світі, на яку страждають понад 264 мільйони людей. Депресія може бути серйозною проблемою для здоров'я, особливо якщо вона тривала і приймає середню або важку форму. Це може призвести до значних страждань для молодої людини та до її або її поганого функціонування в освіті, на роботі та в сім’ї. У гірших випадках депресія може призвести до самогубства. Близько 800 000 людей помирають щороку у результаті самогубства, що є другою причиною смерті серед людей у віці 15-29 років [7]. Депресія – це складний синдром, при якому активізується наявність емоцій і є більше можливостей для конфліктів в емоційній динаміці. Це дуже мінливе поєднання афектів та афективно-когнітивних взаємодій. Основними емоціями, пов’язаними з депресією у молодих людей, є страждання, гнів, огида, зневага, страх, почуття провини та сором’язливість. Хоча фундаментальні емоції вважаються основними та найважливішими елементами депресивних станів у молодих людей, часто існують інші фактори: почуття сексуальної потреби, погіршення фізичного стану та втома, які впливають на інші компоненти депресії та її перебіг. Все це можна вважати прямим афектом або побічним продуктом депресії. Вивченням та дослідженням депресивних станів у молоді займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як Д. Авдєєва, Б. Березін, Б. Блейхер, А. Уейн, В. Вілюнас, В. Волошин, Л. Гозман, О. Кернберг та інші. інші вчені. Здебільшого в психології депресія розглядається вченими як емоційний розлад, який характеризується гальмуванням фізичних навантажень та інтелектуальної активності внаслідок зміни емоційного фону та переважання негативних емоцій. Однак, на наш погляд, діагностичних