Соціально-психологічні причини та умови внутрішньо особистісних конфліктів у підлітковому (юнацькому) віці (ID:619657)

ВСТУП Актуальність теми. Найбільш яскравим, важким, переломним та небезпечним у розвитку дитини шкільного віку називають підлітковий період. Не даремно цей вік вважають найважчим у виховному відношенні і найчастіше це пов'язують із статевим розвитком підлітка. Перебудова роботи найважливіших систем організму неспроможна пройти непоміченим їм самим. У цьому віці виникає потреба у вдосконаленні самосвідомості, особистісної самоорганізації та саморегуляції, інтелектуальної та особистісної рефлексії. Всі ці тенденції обов'язково переломлюються через їхню соціалізацію, що відбувається переважно в групі однолітків. Підлітку, що переживає один із найскладніших і гострих вікових криз, більшою мірою властивий внутрішньо особистісний конфлікт, до якого призводять суперечки із самим собою, самопізнання, самоствердження та самореалізація. Внутрішньо особистісний конфлікт може виникнути при низькій задоволеності життям, друзями, навчанням, відносинами з однолітками, малою впевненістю в собі та близьких людях, через стреси. Ця тема особливо актуальна, оскільки категорія внутрішньо особистісних конфліктів поєднує психологічні конфлікти, які перебувають у зіткненні різних особистісних утворень (мотивів, цілей, інтересів тощо.), представлених у свідомості індивіда відповідними переживаннями. Такі конфлікти являють собою протистоянням двох початків у душі людини, що сприймається і емоційно переживається людиною, як значуща для неї психологічна проблема, що вимагає свого вирішення і викликає внутрішню роботу, спрямовану на її подолання особливо, коли йдеться про внутрішньо особистісні конфлікти у підлітковому віці. Таким чином, тема вивчення внутрішньо особистісних конфліктів у підлітковому віці, виявлення їх особливостей і характеристик залишається актуальною в даний час і склала інтерес даної роботи. У сучасній літературі з'являється все більше статей, публікацій, що так чи інакше торкаються цієї теми. Правда, всі вони лише крапля в морі психологічних проблем, що з'являються у вчителів і батьків у наш час, при цьому багато питань досі залишаються невирішеними та актуальними. Також з'являються різні теорії та думки, що говорять про збільшення труднощів, з якими стикається сучасний підліток та зміну самого змісту особливостей перебігу внутрішньо особистісних конфліктів. Вивчення внутрішньо особистісного конфлікту починається філософами з кінця XIX століття. В психології накопиченням значних теоретичних та емпіричних матеріалів стало XX століття. Дослідженням цього питання займалися такі автори, як А. Адлер [1], А. Анцупов, Ф. Василюк, Л. Виготський, Дж. Келлі, А. Леонтьєв [2], А. Маслоу [3], В. Мерлін [4], К. Роджерс, Б. Скіннер, В. Столін, Т. Титаренко, Л. Фестінгер, В. Франкл, З. Фрейд [5], А. Шипілов, К. Юнг, Ю. Юрлов та ін. Підлітку, що переживає один з найскладніших і гострих вікових криз, в більшій мірі властивий внутрішньо особистісний конфлікт, який в свою чергу може призводити до міжособистісного конфлікту та різним видам девіантної поведінки. Проблеми міжособистісних конфліктів досліджували (О. Гомиранова, О. Горбунова, Р. Дороган, Г. Кошонько, В. Петрова, Є. Рогова, З. Сіражетдінова, Н. Степанова та ін.). Мета роботи: Дослідити особливості внутрішньо особистісних конфліктів у підлітків. Об’єкт роботи: підлітки. Предмет роботи: особливості внутрішньо особистісних конфліктів у підлітків. Гіпотеза роботи: переважній частині підлітків характерний високий рівень конфліктності. Завдання роботи: 1. Надати теоретичний аналіз основних уявлень про внутрішньо особистісний конфлікт у підлітків. 2. Розкрити загальну характеристику підліткового віку. 3. Дослідити психологічні особливості внутрішньо особистісних конфліктів у підлітковому віці. 4. Зробити висновки на основі одержаних результатів. Методи дослідження: - теоретичний аналіз проблематики на базі вивчення психолого-педагогічної літератури; - емпіричні методи: метод психо-діагностичного дослідження, метод графічного представлення даних, метод описової статистики. Методики дослідження: - Анкета «Підліток і конфлікт» (Додаток №1); - Методика Є. П. Ільїна і П. А. Ковальова «Особистісна агресивність і конфліктність» [6]; - Методика Л. Г. Почебута «Види агресивності», розроблена на основі опитувальника А. Басса-А. Дарки [7].