Особливості дитячо-батьківських стосунків у сім’ях молодших школярів (ID:619662)

ВСТУП Актуальність теми. Молодший шкільний вік є найвідповідальнішим етапом шкільного дитинства У момент вступу до школи у житті дитини відбуваються великі зміни, серед яких важливу роль відіграє зміна соціального середовища розвитку та взаємовідносини з оточуючими дорослими та однолітками. У житті молодшого школяра з'являється новий значущий дорослий – вчитель. Істотно змінюються дитячо-батьківські відносини - тепер дитина стала школярем, у неї мають бути нові обов'язки, з'являються нові вимоги щодо нього. Але успішне особистісне та інтелектуальний розвиток молодшого школяра залежить не тільки від зусиль вчителя, а й від адекватних дитячо-батьківських відносин у сім'ї молодшого школяра. Від сприятливих стосунків батьків та молодшого школяра залежить його благополучний емоційний стан, а отже успішна адаптація до нових умов життя. Багатьох психологів найрізноманітніших шкіл та напрямків давно привертала увагу надзвичайна значущість відносин між батьками та дітьми. В даний час проблема дитячо-батьківських відносин як фактора психофізичного благополуччя дітей в умовах сім'ї набуває особливої актуальності, оскільки є однією з найважливіших складових державної політики збереження здоров'я нації. Вивчення дитячо-батьківських відносин є надзвичайно важливим для розуміння факторів, що впливають на становлення особистості дитини. Існує пряма залежність між типом дитячо-батьківських відносин та формуванням особистісних якостей у дитини, так як сімейне середовище - це поєднання особистісних особливостей батьків, умов, у яких живе сім'я та стилю виховання. На дітей впливають не тільки навмисні та цілеспрямовані виховні впливи, але рівною чи навіть більшою мірою всі особливості поведінки батьків. Питання, присвячені проблемі дитячо-батьківських відносин, розглядалися вченими протягом усього розвитку психологічної науки та практики. У вітчизняній психології дослідженнями у цій області займалися вчені Божович Л.І., Виготський Л.С., Дубровіна І.В., Лісіна М.І., Леонтьєв А.М., Мухіна В.С., Хоментаускас Г.Т., Ельконін Д.Б. та багато інших [14]. Мета роботи: виявити особливості впливу дитячо-батьківських стосунків на адаптацію молодшого школяра до навчання. Об’єкт роботи: дитячо-батьківські стосунки у сім’ях молодших школярів. Предмет роботи: вплив дитячо-батьківських стосунків на адаптацію молодшого школяра до навчання. Гіпотеза роботи: дитячо-батьківські відносини впливають на адаптацію першокласників до школи, а саме емоційна близькість, задоволеність відносинами з батьками, прийняття дитини, співпраця з нею позитивно впливають на адаптацію школяра. Безконтрольна поведінка, непослідовність дій у вихованні дитини негативно впливають на адаптацію першокласника до навчання у школі. У цьому дослідженні адаптаційні можливості школярів розглядаються як індивідуально-психологічні можливості особистості, які в єдності свідомості та діяльності виявляються в успішності та якісній своєрідності пристосувальної поведінки особи [15]. У період початку навчання у школі актуалізація та зміна адаптивних можливостей дітей молодшого шкільного віку та їх мотивація до навчальної діяльності відбувається з урахуванням дитячих батьківських відносин. Завдання роботи: 1. Здійснити теоретичний аналіз поняття дитячо-батьківських стосунків та їх ролі у формуванні особистості дитини; 2. З’ясувати психолого-педагогічні характеристики молодшого шкільного віку. 3. Дослідити характерні риси спілкування молодших школярів з батьками 4. Визначити на основі комплексної діагностики стан процесу адаптації дітей молодшого шкільного віку до навчальної діяльності та школи з урахуванням дитячо-батьківських відносин. 5. Розробити рекомендації для педагогів та батьків щодо підвищення адаптації школярів у початковий період навчання. Методики дослідження: 1. Методика «Взаємодія батьки – дитина» І.М. Марковської (Додаток №1) [29]. 2. Методика М.Р. Гінзбурга «Визначення мотивів вчення першокласників» (Додаток №2) [30]. Методи дослідження: - теоретичний аналіз проблематики на базі вивчення психолого-педагогічної літератури; - емпіричні методи: метод психо-діагностичного дослідження, метод графічного представлення даних.