Зразок роботи
Важливою особливістю корекційної роботи є відслідковування динаміки змін. В процесі тривалого застосування різних методик, спрямованих на поліпшення стану того чи іншого аспекту соціального, фізичного або психічного здоров’я людини виконавець корекційної роботи має систематично фіксувати зміни у поведінці або світогляді вихованця.
Емоційний інтелект - це здатність сприймати, контролювати та оцінювати емоції. Термін був вперше введений дослідниками Пітером Салові та Джоном Д. Майєром і набув популярності завдяки книзі Дена Гоулмана 1996 року. Вони визначають це як здатність розпізнавати, розуміти та керувати своїми власними емоціями, а також розпізнавати, розуміти та впливати на емоції інших. Дослідження емоційного інтелекту набуло великої популярності з середини 1990-х років, коли бізнес-професіонали, коучі зі стосунків тощо використовують цей термін, щоб заохотити інших покращити своє життя. Багато дослідників вважають, що емоційний інтелект можна покращити з часом, тоді як деякі стверджують, що це риса, з якою ми народжуємося або не маємо [21].
Як наукове поняття корекційна педагогіка в сучасній педагогічній науці набула офіційного статусу зовсім недавно. На дефектологічних факультетах педагогічних вузів вивчалася дефектологія як наука, яка досліджувала психофізіологічні особливості розвитку аномальних дітей (грец. - неправильний), закономірності їх навчання та виховання, визначала умови, що сприяли подолання наявних у дітей дефектів у розумовому та фізичному розвитку [19].
Як у загальній та спеціальній педагогіці, так і в сучасній педагогічній практиці існує чимало моментів, коли буває важко дати однозначний діагноз відхиленням у розвитку та поведінці дитини. Це відбувається тоді, коли дефект неяскраво виражений, а аномалії у розвитку мають негрубі форми, коли наявний недолік перебуває у прикордонній зоні між нормою та патологією. Це може бути тоді, коли дитина має труднощі в освоєнні навчальної програми у загальноосвітній масовій школі, але різко випереджає дітей у розвитку та навчанні у допоміжній школі, коли у ліквідації його дефекту потрібні не спеціальне медичне лікування, не активне втручання дефектологів, логопедів та психологів, а звичайна корекція його пізнавальних можливостей, зміна умов загального та сімейного виховання, попередження та часткове виправлення його поведінки та допомога в освоєнні соціальних норм та моральних цінностей [14]. У зв'язку з цим поряд із поняттями «спеціальна психологія», «лікувальна та реабілітаційна педагогіка» все частіше почало з'являтися уніфіковане поняття «корекційна педагогіка».
Отже, підлітки повинні навчитися реагувати на нові та незнайомі ситуації в той час, коли вони відчувають підвищені вимоги до своїх фізичних, розумових та емоційних ресурсів. Такий сценарій, безперечно, може посилити стрес; однак на здатність адаптивно справлятися зі стресом впливає багато факторів. Певні генетичні фактори, наприклад темперамент, роблять деяких людей більш чутливими до стресу. З іншого боку, певні чинники навколишнього середовища, такі як сім’я та громада, можуть допомогти пом’якшити вплив соціального тиску, дозволяючи молоді стати більш стійкими перед обличчям стресу.
Магістр