Зразок роботи
ВСТУП
Завдяки спілкуванню пізнається світ та встановлюються нові зв’язки з іншими людьми, здійснюються процеси виховання, навчання, соціалізації, обміну досвідом та культурними цінностями. В спілкуванні народжується особистість. За змістом воно охоплює всі сфери людського життя, об’єктивні та суб’єктивні їх прояви.
Серед явищ, що ускладнюють спілкування, а іноді призводять до повного його блокування, важливу роль відіграють комунікативні бар’єри. З одного боку, такі бар'єри можуть виникати через те, що відсутнє розуміння між партнерами, яке пов’язано з відмінностями глибшого плану, якими можуть бути соціальні, політичні, релігійні, професійні відмінності, які не лише викликають різну інтерпретацію тих самих понять, вживаних в процесі комунікації, але і взагалі різне світовідчуття, світогляд.
Серед явищ, що ускладнюють спілкування, а іноді призводять до повного його блокування, провідну роль відіграють комунікативні бар’єри.
Саме комунікативні бар’єри є однією з причин виникнення і розгортання внутрішньо-особистісних, міжособистісних, внутрішньогрупових і міжгрупових конфліктів, які виникають у процесі вербальної або невербальної взаємодії між людьми.
Проблемами виникнення комунікативних бар’єрів у процесі спілкування займалися багато вчених. Так, змістовий аспект поняття «комунікативний бар’єр» розкрито в працях таких науковців: Л.Е. Орбан-Лембрик, А.В. Філімончук, Г.М. Андрєєва, Т.Ю. Базаров, В.Ф. Галигін, Л.А. Дмитрієва, Б.Д. Паригін, Є. В. Цуканова та ін.,
Мета курсової роботи полягає у теоретичному аналізі та емпіричному дослідженні проявів комунікативних бар’єрів у навчальній діяльності студентів та способах їх подолання.
Завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз поняття «комунікативні бар’єри»;
2. Дослідити психологічні особливості комунікативних бар’єрів у спілкуванні студентів в процесі навчальної діяльності;
3. Дослідити особливості комунікації та комунікативних бар’єрів в спілкуванні студентів та викладачів;
4. Проаналізувати проведення соціально-психологічного тренінгу для подолання комунікативних бар’єрів у студентів під час навчальної діяльності.
Об’єкт дослідження: комунікативні бар’єри студентів.
Предмет дослідження: психологічні особливості комунікативних бар’єрів студентської молоді.
РОЗДІЛ І. Теоретичний аналіз проявів комунікативних бар’єрів у студентів під час навчальної діяльності
1.1. Сутність поняття «комунікативні бар’єри»: види та причини їх виникнення
Спілкування – це процес взаємодії хоча б двох осіб, спрямований на взаємне пізнання, на встановлення і розвиток взаємин, надання взаємовпливу на стани, погляди і поведінку, а також на регуляцію їхньої спільної діяльності.
Спілкування людини спирається не тільки на вмінні вести переговори, але правильно налагоджувати контакти. Труднощі можуть виникати внаслідок невміння розкритися, відсутності потреби у спілкуванні тощо.
Існує ряд перешкод у встановленні комунікативних зв’язків з оточуючими. Одним із них є комунікативний бар’єр – перешкода, ефективному спілкуванню, причиною якого є індивідуально-психологічні особливості людей, що вступають у комунікативний зв'язок.
Комунікативні бар'єри з'являються під впливом зовнішніх факторів зі сторони об'єкта або ситуації взаємодії. Спілкування може відбуватися на «різних мовах» із-за різниці культурно-обумовлених норм спілкування, при взаємодії представників різних культур, різної вікової категорії тощо. Можуть впливати й такі фактори, як відсутність зворотного зв'язку при комунікативному контакті, помилки у розумінні смислу, неприймання до уваги підтексту.
А.В. Філімончук виділяє такі бар'єри у спілкуванні:
1. Внутрішні бар'єри особистості, пов'язані з нормами, установками, цінностями, а також з такими особистісними особливостями, як ригідність, конформність, слабка воля.
2. Зовнішні – які знаходяться поза особистістю: нерозуміння зі сторони іншої людини, надлишок або ж навпаки – дефіцит інформації тощо[10, с.13].
Л.Е. Орбан-Лембрик виділяє фонетичний, семантичний, стилістичний, логічний, смисловий бар’єри.
Фонетичний бар’єр – це перешкода, створена особливостями мови того, хто говорить. Учасники комунікативного процесу спілкуються різними мовами і діалектами, мають суттєві дефекти мови та дикції, перекручують граматичну структуру мовлення. Це й невиразна мова, також мова, якій властива велика кількість слів-паразитів, скоромовка, дуже голосна або тиха мова, шепотіння.
Семантичний бар’єр – виявляється у розбіжності в системах значень партнерів з комунікації, понятійно-категорального апарату мови з відповідною смисловою інформацією.
Стилістичний бар’єр – виникає через невідповідність стилю мови комунікатора та ситуації спілкування або стилю мови й актуального психологічного стану реципієнта. В його основі може бути: панібратська манера спілкування; використання стилю спілкування, який може бути недоречним, занадто складним, не відповідати комунікативній ситуації та намірам партнера; використання стилю, що має примусові аспекти; неправильна організація повідомлення, форма і зміст якого не відповідають один одному, або інформація передається науково-канцелярським стилем, який більше зрозумілий під час читання і ускладнений під час слухового сприйняття та ін.
Логічний бар’єр – в його основі є неадекватне розуміння інформації, породжене особливостями мислення партнерів зі спілкування. Його причинами виступають: свідоме чи несвідоме порушення законів логіки, неоднаковий вид мислення (наприклад, в одного – абстрактно-логічне, в іншого – наочно-образне); використання операцій мислення з різним ступенем розуміння та адекватності; превалювання різних форм мислення в кожного з партнерів та ін.
Магістр