Зразок роботи
Комунікація є невід’ємною частиною життя, яка дозволяє пізнавати світ та встановлювати нові зв’язки з іншими людьми. Вона є необхідною складовою процесів виховання, навчання, соціалізації, обміну досвідом та культурними цінностями. Крім того, спілкування сприяє формуванню особистості, розвитку її здібностей та вмінь. У своїй сутності, комунікація охоплює всі сфери людського життя, включаючи як об'єктивні, так і суб'єктивні її прояви.
У сучасному світі, де інформаційні технології та інтернет займають все більш вагому роль, комунікативні здібності стають однією з найбільш важливих компетенцій. Однак, з появою пандемії COVID-19 та наслідками від ізоляції та дистанційного навчання, ці навички ще більше виявились важливими для людей, які навчаються у віртуальному середовищі. Уміння ефективно спілкуватися, передавати інформацію та розуміти отриману інформацію стає критично важливим для студентів, які готуються до виходу на ринок праці.
Розвиток комунікативних здібностей студентів є актуальною проблемою в сучасному освітньому процесі, оскільки вони є ключовими для успішної взаємодії з оточуючим світом та досягнення професійних та особистісних цілей.
Темою розвитку комунікативних здібностей студентів в інформаційному просторі займалися вчені з різних країн, серед таких вчених можна виділити Науковий аналіз комунікативної діяльності є предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. В галузі педагогіки та психології було проведено дослідження її сутності, структури, видів, форм, загальних закономірностей та механізмів здійснення Г. Андрєєва, О. Бодальов, О. Бондаренко, М. Васильєва, В. Кан-Калик, Я. Коломинський, Н. Кузьміна, С. Кунінхем, О. О. Леонтьєв, Б. Ломов, Ю. Пассов, Б. Паригін, К. Робертс, О. Кущенко, М. Сидорова, О. Широких, Є. П. Ільїна, О. М. Немеш, В. Михайлова, Н. М. Токареву, А. Шамне, О. Халік, Л. Городенко, Н. І. Лазаренко, А. М. Коломієць, О. М. Паламарчук, А. Рубана, С. Девтерова, Н. Білан, Ю. М. Ємельянова, О. М. Корніяка та інших.
4
Наприклад, О. Кущенко в своїх дослідженнях звернулася до проблеми розвитку комунікативних здібностей студентів на основі використання комп'ютерних технологій, М. Сидоров досліджував ефективність інформаційних технологій у формуванні комунікативної компетентності у студентів, О. Широких зосередилася на проблемі формування комунікативних компетенцій у майбутніх психологів, В. Михайлов досліджував вплив використання електронної освіти на розвиток комунікативних здібностей студентів.
Також над цією темою працювали Н. М. Токарева, А. Шамне та О. Халік, які досліджували різні аспекти формування комунікативних навичок і вмінь у студентів, Лазаренко Н. І., Коломієць А. М., Паламарчук О. М. досліджували психологічний аспект комунікації молоді в Інтернет-просторі.
Об'єктом дослідження є комунікативні здібності студентів.
Предметом дослідження є формування комунікативних здібностей студентів в інформаційному просторі.
Метою дослідження є визначення впливу інформаційного простору на процес розвитку комунікативних здібностей студентів та розробка ефективної методики підвищення рівня комунікативної компетентності студентів в інформаційному просторі.
Основним завданням дослідження є визначення впливу інформаційного простору на процес розвитку комунікативних здібностей студентів та розробка тренінгу для подолання комунікативних бар’єрів студентів в інформаційному просторі.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1.За допомогою аналізу наукових джерел, вивчити розвиток комунікативних здібностей у студентів та виявити їх важливість, а також дослідити причини виникнення комунікативних бар'єрів у студентів.
2.Дослідити сучасні технології та засоби комунікації, які використовують студенти в повсякденному житті.
3.Визначити ефективні методи та підходи до розвитку комунікативних здібностей студентів в умовах інформаційного простору.
5
4.Провести експериментальне дослідження для визначення рівня комунікативних здібностей та комунікативного контролю у студентів, а також сприйняття студентами Інтернету.
5.Розробити ефективну методику підвищення рівня комунікативної компетентності студентів в інформаційному просторі.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених задач було використано комплекс методів:
– теоретичні методи – узагальнення положень психологічної, соціологічної та педагогічної літератури, аналіз, класифікація, систематизація;
– емпіричні методи – бесіда, анкетування, методики: Шкала соціального самоконтролю (М. Снайдер); «Тест комунікативних навичок Міхельсона» (адаптований Ю.З. Гільбух); «Опитувач комунікативної толерантності» В.В. Бойко; «Спрямованість особистості у спілкуванні» (С.Л. Братченко).
Для обробки одержаних емпіричних даних було використано методи математичної статистики – Statistica 6.0.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел (47 джерел). Загальний обсяг кваліфікаційної роботи – 65 сторінок.
Магістр