Прояви комунікативних барєрів у навчальній діяльності курсантів (курсова, унікальність 79%) (ID:834819)

ВСТУП Актуальність дослідження. Останнім часом проблематика комунікативних бар’єрів у навчальній діяльності набула досить актуального значення. Останні дослідження вказують на те, що наявність комунікативних бар’єрів в навчальній діяльності курсантів може негативно впливати на їхній успіх у навчанні. Відсутність мовленнєвих навичок, недостатня взаємодія з викладачами та співкурсниками, а також культурні та міжкультурні відмінності можуть стати причинами таких бар’єрів. Крім того, дослідження також вказують на те, що індивідуальні різниці в рівні комунікативних навичок можуть впливати на прояв комунікативних бар'єрів у навчальній діяльності курсантів. Деякі студенти можуть бути більш здатні до ефективної комунікації та співпраці, тоді як інші можуть відчувати більші труднощі. Також, різні науковці звертають увагу на те, що комунікативні бар’єри можуть мати не лише мовленнєвий, але й невербальний характер. Тому недостатній рівень знань культурних норм та традицій різних регіонів, може спричиняти незрозумілість у поведінці та комунікації між курсантами та викладачами. Теж, стереотипи та попередні уявлення про представників інших культур та упередженого ставлення до інших людей, може стати перешкодою для ефективної комунікації. Багато досліджень вказують на те, що комунікативні бар’єри можуть впливати на психологічний стан курсантів, а зокрема, на їхню самооцінку та мотивацію до навчання. Загалом, вивчення проблеми проявів комунікативних бар’єрів у навчальній діяльності курсантів є важливим для розуміння причин та налагодження ефективної комунікації у навчальному середовищі. Об’єкт дослідження – комунікативні бар’єри особистості. Предмет дослідження – прояви комунікативних бар’єрів у навчальній діяльності курсантів. Мета дослідження – науково обґрунтувати та дослідити особливості проявів комунікативних бар’єрів у навчальній діяльності курсантів, а також розробити рекомендації курсантам щодо подолання комунікативних бар'єрів у міжособовому спілкуванні. Завдання дослідження: 1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми та визначити сутність поняття «комунікативних бар’єр» у психологічній літературі; 2. Емпірично дослідити особливості проявів комунікативних бар’єрів у навчальній діяльності курсантів; 3. Розробити рекомендації щодо покращення успішності навчальної діяльності та зниження впливу комунікативних бар’єрів. Методи емпіричного дослідження: теоретичний аналіз проблеми на базі вітчизняний та зарубіжних наукових джерел; емпіричні методи: анкетування, тестування, спостереження. В емпіричному дослідженні були використані такі методики: методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів за В. В. Бойком; методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні за В. В. Бойком, статистичні методи обробки даних. Теоретична значущість роботи у визначенні особливостей проявів комунікативних бар’єрів у навчальній діяльності, а саме у курсантів. Практична значущість роботи полягає у тому, що знання про особливості проявів комунікативних бар’єрів у навчальній діяльності курсантів можуть допомогти у профілактиці неуспішності у навчальній діяльності, психокорекції, психологічному консультуванні та психотерапії. Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі (потрібно вказати). Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 30 досліджуваних віком від 18 до 23 років. Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечується репрезентативною вибіркою, що є збалансованою за основними соціально-демографічними характеристиками, та є достатньою для статистичного аналізу; сполучення кількісного та якісного аналізу отриманих результатів; використання коректного блоку методик емпіричного дослідження та подальшої математичної обробки даних відповідно до методології та інструментарію дослідження та меті роботи. Структура курсової роботи: Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з розділів; загальних висновків, списку використаних найменувань (20). Загальний обсяг роботи становить 39 сторінок.