Особливості функціонування механізмів психологічного захисту в періоди депресії (дипломна бакалаврська, унікальність 82%) (ID:834826)

ВСТУП Актуальність дослідження. Перманентна соціально-економічна турбулентність, негативні екологічні наслідки необдуманої людської діяльності, нові штами медичних захворювань, світові пандемії, нестача невідновлюваних ресурсів, військові конфлікти та постійні політичні пертурбації – всі ці процеси негативно впливають на ментальне здоров’я людей і часто спричиняють у нас депресивні розлади. Депресія справді зайняла місце одного з ключових ментальних захворювань останніх десятиліть в Україні та на всій планеті і її роль та поширення серед людства, на жаль, продовжує зростати. Науці відомі два основі способи боротьби з даної емоційно-психологічною проблемою: фармакологічне і психіатричне лікування. Протягом досить довгого періоду часу науковці намагаються краще зрозуміти суть людської особистості, проте досі багато обставин функціонування нашої свідомості та підсвідомості залишаються не до кінця зрозумілими. Такими феноменами, зокрема, залишаються механізми психологічного захисту. Дані неусвідомлені прояви особистості постійно впливають на нашу повсякденну поведінку, залишаючись при цьому мотивами наших вчинків і дій. Що приховані від нас самих. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та дослідження механізмів психологічного захисту осіб з депресивними розладами і здорових людей та порівняння особливостей застосування ними механізмів психологічного захисту. Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання дослідження: 1. Виявити особливості застосування механізмів психологічного захисту здоровими людьми та людьми в стані депресії. 2. Проаналізувати і узагальнити інформацію про ключові механізми психологічного захисту. 3. Порівняти роль і особливості застосування психологічного захисту здоровими людьми та особами з депресією. Об’єкт дослідження: механізми психологічного захисту. Предмет дослідження: особливості функціонування механізмів психологічного захисту в періоди депресії. Для досягнення мети і розв’язання поставлених завдань використані наступні методи дослідження: теоретичні – інформаційний аналіз психологічної літератури з метою встановлення теперішнього стану розуміння проблематики; емпіричні – застосування опитувальника Плутчика для практичного розуміння кореляції різних механізмів психологічного захисту у здорових осіб та людей з певними депресивними розладами. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ В ПЕРІОДИ ДЕПРЕСІЇ 1.1. Поняття депресії. Типи та структура депресії. Депресія є одним з ключових психологічних розладів сучасності. Автором даного медичного терміну є славетний давньогрецький лікар Гіппократ, який створив цю дефініцію від латинського дієслова deprimo, тобто подавлювати чи давити вниз. До кінця XIX століття депресії не надавали особливого значення і не заглиблювались у дослідження причин її виникнення, процесу захворювання та наслідків розладу. Основи дослідження депресивних розладів заклав німецький психіатр Еміль Крепелін, описавши поняття маніакально-депресивного психозу, який згодом вченими був розділений на уніполярну та біполярну форми. Вивчення порушень емоційного сфери і неврозів актуалізувалось з початку 50-х років XX століття. Результати всебічних досліджеь емоційного стану людей знайшли своє відображення в численних публікаціях відомих зарубіжних та вітчизняних психологів і психотерапевтів (К. Ізард, П. Екман, Р. Глассер, В. Кеннон, Р. Левенсон, Т. Маккен, Дж. Андерсон, К. Юнг, Ф. Березін, О. Бодальов, А. Виноградова, Л. Гозман, Р. Грановська, Б. Додонов, Т. Каштанов, Д. Ковпак, М. Лейтес, В. Семіченко, В. Синицький, Л. Третьяк, П. Якобсон та ін.). Дослідженням емоційних розладів і депресивних переживань займались такі дослідники як К. Абрахам, А. Бек, Е. Блейєр, І. Лехман, Дж. Мак-Каллоу, А. Раш, Л. Хьелл, М. Япко, В. Абабков, Ф. Василюк, О. Гуменюк, Б. Карвасарський, В. Пишель, М. Покрасс, А. Смулевич та ін. Сучасна психологічна наука визначає депресію як розлад чи недугу, що характеризується втратою зацікавленості до повсякденних життєвих процесів, тривалим перманентним пригніченим станом та низьким рівнем дієздатності. Симптоми депресії варіюються від легких до важких і можуть змінюватися відносно спектру важкості з часом. Точну причину депресивного розладу визначити непросто. Оскільки є безліч подразників та передумов. Які можуть впливати на формування депресивного стану в людини. Наукові дослідження фіксують депресивні відчуття як ймовірні перебої в роботі нейромедіаторів в людському організмі.[19] Ключовими чинниками, які сприяють появі та розвитку депресивних розладів вчені називають соціальні та сезонні зміни, медичні умови, гормональні збої, особливості будови мозку, генетичну схильність та сімейну історію, вплив окремих лікувальних препаратів, травми дитинства, вживання наркотиків та алкоголю, вікові зміни і стрес. Окрім центральної нервової системи депресія також впливає на систему травлення, імунну та серцево-судинну системи людини, тобто є важливим індикатором випливу практично на все наше тіло. [3, С. 78]