Зразок роботи
У сучасних стресових, політично, економічно та екологічно несприятливих соціальних умовах рівень тривожності стає одним з визначальних чинників у становленні особистості дитини. Для вирішення даної проблеми мають поєднуватися зусилля і батьків, і педагогів, і психологів, які навчають і виховують дитину. Особливо складно ситуація із тривожністю звучить у молодшому шкільному віці, бо постійне переживання тривожних емоцій, перебування у напруженому стані очікування загрози і несподіванки негативно впливає на емоційний розвиток дітей, призводить до шкільної дезадаптації.
Тривожність як стан і як рису, яка виникає в процесі адаптації до середовища та виконання різних видів діяльності, вивчав Ю.Ханін.
Термін «тривога» чи «тривожність» використовується для позначення відносно стійких індивідуальних розбіжностей в схильності індивіда переживати цей стан. В цьому випадку тривожність означає рису особистості. Індивіди з високим рівнем тривожності більше підлягають впливу стресу, більше схильні до стану тривоги високої інтенсивності, ніж індивіди з низьким рівнем тривожності. Термін “стан тривоги” повинен використовуватись для відображення емоційних станів або визначених сукупностей реакцій, що викликають у індивіда, який сприймає ситуацію як особистісно загрозливу, невідносно до того, присутня або відсутня в даній ситуації об'єктивна загроза (Спілбергер Ч., 1972).
Проблеми тривожних дітей різнобічні: з одної сторони, це неуспішність або ж невміння налагоджувати контакти зі значимими людьми, з іншої сторони – занижена самооцінка, невпевненість в собі, відчуття вини, гостре переживання кожної невдачі, «розростання» негативного емоційного досвіду, можливість невротичних реакцій.
Проблеми шкільних труднощів піднімають в усьому світі, це найбільша проблема саме тому, що вона як соціальна, так і психологічна, медична, педагогічна.
Під шкільними труднощами розуміється весь комплекс проблем, що виникають у дитини при систематичному навчанні і призводить до порушення соціально-психологічної адаптації, поганого стану здоров’я і тільки в останню чергу до зниження успішності навчання. Причини шкільних труднощів дуже різноманітні. Тому, вибираючи методику допомоги дитині, насамперед потрібно знайти проблему, що викликала труднощі, інакше наша допомога буде неефективною.
Вивченням проблеми тривожності займалося багато вітчизняних і зарубіжних учених: В. М. Астапов, О. І. Захаров, К. Ізард, Р. Лазарус, А. М. Прихожан, Ч. Д. Спілбергер, С. С. Степанов, З. Фройд та ін. У ході вивчення проблем тривожності молодших школярів основна увага вчених сконцентрована на таких передумовах її виникнення, як соціальна ситуація розвитку дитини (вступ до школи, адаптація до навчання у ній), особливості виховання дитини у сім’ї, специфіка взаємодії вчителів з тривожною дитиною в процесі виконання нею різних видів діяльності (Г. В. Бурменська, А. М. Прихожан, Т. М. Титаренко та ін.).
Магістр