Зразок роботи
Лідерство є життєво важливою функцією управління, яка допомагає спрямовувати ресурси організації на підвищення ефективності та досягнення цілей. Ефективні лідери забезпечують ясність мети, мотивують та спрямовують організацію для реалізації її місії. Незалежно від посади, розуміння ролі лідерів може допомогти зробити більш значний внесок у досягнення цілей компанії. Справжнім лідером може бути тільки той, хто завоював авторитет колег [1].
При формуванні неформального авторитету керівника відбувається управління командою, яке ґрунтується вже не тільки на стандартах і законах підприємства, а й на особистісних якостях, які були прийняті колективом. Відповідальність та результативність працівників значно збільшується за такого керівника [1].
Авторитет - це вплив, який має особа на інших, що базується на повазі, довірі та визнанні її компетентності. Це не є просто влада або позиція, а властивість, яка надає особі здатність керувати і впливати на інших людей. Сутність поняття авторитет полягає в тому, що він базується на добровільному прийнятті особою свого впливу і визнанні її авторитету підлеглими або колегами [1].
Складові авторитету можуть включати: [2]
1) Довіра: Це основна складова авторитету. Люди повіряють і довіряють керівникові, вірять у його чесність, компетентність та здатність приймати обґрунтовані рішення. [2]
2) Повага: Авторитет побудований на повазі, яку отримує керівник від своїх підлеглих. Це пов'язано з професійною компетентністю, етикою, справедливістю та позитивними міжособистісними взаєминами. [2]
3) Комунікація: Здатність ефективно спілкуватися з іншими є важливою складовою авторитету. Керівник повинен бути здатний чітко висловлювати свої ідеї, слухати думки та погляди інших людей, а також будувати конструктивну комунікацію зі своїм колективом. [2]
4) Лідерські якості: Це включає такі якості, як впевненість, впливовість, мотивація та здатність надихати і мобілізувати інших. Лідерські якості допомагають керівнику отримати повагу та довіру підлеглих. [2]
То хто ж такий авторитетний керівник? Це той, хто має пошану серед підлеглих, має можливість впливу на рішення, думки, переконання своїх співробітників. [3]
Прикладами авторитету у керівництві є ситуації, коли керівництво спрямовує діяльність команди, просуває чи звільняє людей. Цей авторитет виходить із влади, яка притаманна посаді. Це означає, що авторитет — це не те саме, що влада. Натомість влада — це просто право використовувати владу. Тому, коли людина здійснює владу, вона має право використати цю владу. Це відрізняється від, наприклад, злодія, який використовує свою силу, щоб силою забрати те, що йому не належить. [3]
Очікується, що люди, наділені владою, будуть встановлювати правила, віддавати команди, домінувати, брати під контроль та брати на себе відповідальність, що не завжди погано [3]. Насправді, важливість авторитету в керівництві не слід недооцінювати, тому що без авторитету діяльність компанії може легко поринути у хаос. Передбачається, що керівництво повинне мати повноваження для досягнення найважливіших цілей організації через свої команди та людей, якими вони керують. [3]
Шляхи формування авторитету включають: [4]
1) Компетентність і професійний розвиток: Керівник повинен неперервно працювати над своєю компетентністю, поглиблювати знання у своїй галузі та розвиватися професійно. Це допоможе підтвердити його компетентність та впевненість в роботі. [4]
2) Встановлення чітких цілей і вимог: Керівник повинен мати чіткі цілі і очікування щодо роботи своєї команди. Це створює відчуття орієнтації та стабільності, а також допомагає підлеглим розуміти, що від них очікується. [4]
3) Приклад лідерства: Керівник повинен бути прикладом для своїх підлеглих. Він повинен демонструвати високу професійну етику, працьовитість та взаємовідношення з іншими. [4]
4) Взаємодія та співпраця: Керівник повинен створювати сприятливу робочу атмосферу, сприяти взаємодії та співпраці в команді. Він повинен виявляти інтерес до думок, потреб і успіхів підлеглих. [4]
5) Справедливість і відкритість: Керівник повинен бути справедливим у своїх рішеннях та взаєминах зі співробітниками. Він повинен слухати і враховувати думки та ідеї інших людей, бути відкритим до зворотного зв'язку та готовим приймати конструктивну критику. [4]
Ці шляхи сприяють формуванню авторитету, підтримці довіри та визнанню керівника в організації.
Магістр