Зразок роботи
Актуальність теми дослідження. У світі розширюється можливість застосування інтелектуальних, духовних і особистісних якостей людини. Перш за все, саме життя людини призначене для виховання та розвитку вищих аспектів свідомості та людяності, своїх духовних та особистісних якостей, а навколишній світ, у тому числі економічна дійсність, є лише інструментами для досягнення цього. До інтелектуальних якостей, необхідних у сучасних виробничих процесах, а й у сфері послуг, споживання, у соціумі й у спілкуванні, ставляться як професійні та загальні інтелектуальні знання і навички (грамотне мовлення і загальна грамотність, широкий кругозір і вузькі знання в окремих сферах, математичні, аналітичні та технічні знання та навички та ін.), але також навички, пов'язані з особистим контролем несвідомого – емоційний та ментальний інтелект.
Інтелект є найважливішою психологічною конструкцією розуміння відмінностей у поведінці людей. Загальноприйняте визначення свідчить, що інтелект - це загальна розумова здатність до міркувань, планування, вирішення проблем, абстрактного мислення, розуміння складних ідей та навчання. Інтелектуальні здібності вимірюються стандартизованими тестами, що показують дуже надійні та достовірні показники. Інтелект — дуже стабільна психологічна риса, але різні здібності змінюються відповідно до різних тенденцій протягом усього життя.
Інтелектуальні здібності відносяться до навичок, необхідних для того, щоб мислити критично, бачити зв'язки між дисциплінами та вирішувати проблеми у нових або змінних ситуаціях. Пам'ять, творче вирішення проблем та словниковий запас також впливають на рівень інтелектуальних здібностей людини. Хоча вчені розходяться в одному стандартному визначенні інтелектуальних здібностей, більшість згодні з тим, що інтелектуальні здібності повинні включати високий рівень абстрактного мислення і навичок, можливість набувати знання і здатності вирішувати проблеми.
Мислення та інтелект з давніх-давен вважаються найважливішими особливостями людини. Недарма для визначення виду сучасної людини використовується термін Homo sapiens - людина розумна. Мислення – це психолого-пізнавальний процес відображення у свідомості людини складних зв'язків та відношення між предметами та явищами навколишнього світу. Головне завдання такого процесу - розкриття відносин між предметами, виявлення зв'язків та відокремлення їх від випадкових збігів. Мислення оперує поняттями і приймає він функції узагальнення і планування.
Мислення є вищим пізнавальним процесом, що суттєво відрізняє його від інших процесів, що допомагають людині орієнтуватися у навколишньому середовищі, оскільки у цьому понятті простежується сукупність всіх пізнавальних процесів.
Мислення завжди спрямоване на вирішення будь-якої задачі. У процесі мислення проводиться цілеспрямоване та доцільне перетворення дійсності. Процес мислення безперервний і протікає протягом усього життя, попутно трансформуючись, у зв'язку з впливами таких факторів як вік, соціальне становище, стабільність довкілля.
Особливість мислення – його опосередкований характер. Те, що людина не може пізнати прямо, безпосередньо, вона пізнає побічно, опосередковано: одні властивості через інші, невідоме через відоме. Мислення розрізняють за видами, що протікають процесами та операціями.
З поняттям мислення нерозривно пов'язане поняття «інтелект». Інтелект - загальна здатність до пізнання та вирішення проблем без спроб і помилок, тобто. "у розумі". Інтелект сприймається як досягнутий до певного віку рівень психічного розвитку, що проявляється у стійкості пізнавальних функцій, а як і ступеня засвоєння умінь і знань. Інтелект як невід'ємна частина мислення, його складова частина і свого роду узагальнююче поняття.
Психологія мислення стала спеціально розроблятися порівняно недавно - лише XX в. Незважаючи на велику кількість вітчизняних та зарубіжних досліджень, присвячених проблемі мислення та інтелекту, досі не існує єдиної загальноприйнятої точки зору щодо співвідношення цих понять. Це визначає актуальність цього дослідження. Тому мета нашого дослідження – вивчити взаємозв'язок мислення та інтелекту.
Об’єкт роботи – психологічні особливості людини та їх прояви в суспільстві.
Предмет роботи – мислення та інтелектуальні властивості людини.
Для детальнішого дослідження ми визначили наступні завдання дослідної роботи:
1. Охарактеризувати поняття загального психологічного розвитку людини;
2. Визначити, що собою являє поняття «мислення», його особливості;
3. Дослідити, що таке інтелект, його характерні риси;
4. Визначити, як себе проявляють дані поняття на прикладі діяльності підлітків та учнів старших класів у загальноосвітніх навчальних закладах.
Для виконання вказаних завдань нами було використано комплекс методів дослідження:
- теоретичні: аналіз, порівняння, класифікація;
- емпіричні: спостереження, бесіда, тести тощо;
- математична: обробка результатів дослідження;
Як основні методи дослідження були обрані загальновідомі, теоретичні, застосування яких дозволяє виявляти явні та приховані закономірності, загальне та необхідне, відокремлювати суттєве від несуттєвого, таким чином визначаючи динаміку загального розвитку. Безумовний пріоритет надано теоретичним методам дослідження, оскільки сама робота має теоретико-методологічний характер. Також до уваги брались роботи сучасних психологів-теоретиків України, використовувались методи аналізу та синтезу, метод індукції та дедукції, описовий метод, табличний, графічний та інші методи.
Теоретико-інформаційну базу становлять бібліографічні, інформаційні й довідкові видання, статистичний і фактичний матеріал, законодавчо-нормативні документи України тощо. Також використовувались праці таких відомих вчених, як Г.Еббінгауз, Г.Мюллер, А.Пільцекер, А. Біне, К. Бюлер тощо.
Робота налічує в собі вступ, два розділи, кожен з яких складається із декількох підрозділів, висновок, список використаних джерел.
Магістр