Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми Сучасне суспільство, швидкий ритм соціального життя створюють певні проблеми гармонізації внутрішнього (емоційного здоров'я) і зовнішнього (сприятливого комунікативного статусу) благополуччя. Зокрема даний аспект стосується освітнього середовища, особливо сучасних старшокласників. Відповідно до вказаного факту, набуває актуальності розвиток емоційного інтелекту старшокласника, та якісної оцінки його соціально-психологічних чинників.
Дослідження впливу емоційного інтелекту на соціально-психологічну адаптацію особистості до умов шкільного життя ґрунтується на загальних положеннях про адаптацію та адаптивні характеристики особистості. Найвідомішими дослідниками соціально-психологічних концепцій емоційного інтелекту можна вважати: Г.О.Балла, Ф.Б.Березіна, О.А.Донченка, О.Г.Злобіна, О.М.Кокуна, Н.Г.Колизаєва, Л.А.Лєпіхова, О.Г.Мороза, А.А.Налчаджяна, С.Т.Посохова, О.О.Реана, Т.М.Титаренка, А.В.Фурмана та ін. Особистісні та соціально-психологічні особливості адаптації молоді у шкільному середовищі досліджували – Л.М.Балабанова, О.В.Винославська, В.А.Семиченко, І.М.Соколова, Л.В.Скрипко, О.Р.Ткачишина тощо. Також існує низка робіт присвячена вивченню емоційного фактору у структурі адаптаційного процесу. Серед них праці Т.В.Землякова, С.М.Максимець, О.В.Кузнєцова, Н.Є.Герасімова, та Н.В.Хазратова.
Соціально-психологічні чинники формування емоційного інтелекту старшокласниками вченими розглядаються неоднозначно: з одного боку відзначається деструктивний (дезорганізуючий) вплив емоцій (П.Жане, Є.Клапаред, Л.Фестінгер, Г.А.Фортунатов, Д.О.Хебб та ін.), з іншого – розкрито їх конструктивне та адаптивне значення (П.К.Анохін, Л.С.Виготський, Р.А.Плутчик, Т.Рібо, С.Л.Рубінштейн та ін..). Натомість гармонійне поєднання емоційного та раціонального було втілено у понятті «емоційний інтелект» (Дж.Д.Майер, П.С.Саловей).
Відповідно до розглянутих наукових джерел, недостатньо вивченою є роль емоційного інтелекту старшокласників та визначення їх соціально-психологічних факторів. Зокрема, не з'ясовано науковцями зв'язок між рівнем здатності до розуміння та управління емоціями та адаптивністю у стресових умовах шкільного життя, сприйняття старшокласниками подій на внутрішньоособистісному рівні (психологічне благополуччя) та соціально-психологічному рівні (сприятливий статус у класі) тощо. Таким чином, вищезазначені факти й зумовили вибір теми магістерської роботи «Соціально-психологічні чинники емоційного інтелекту старшокласника».
Об'єкт дослідження – емоційний інтелект старшокласника та його особливості формування.
Предмет дослідження - соціально-психологічні чинники формування емоційного інтелекту старшокласника, а також основні методики, які допомагають визначити його основний рівень.
Мета дослідження виявлення соціально-психологічних чинників емоційного інтелекту старшокласників, та його впливу на формування особистості юного школяра.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз змісту понять особистості старшокласника та емоційного інтелекту, визначити роль емоційного інтелекту в соціально-психологічному формуванні особистості учнів.
2. Дослідити зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та соціально-психологічними чинниками старшокласника в контексті сучасного шкільного середовища.
3. Визначити особливості впливу емоційного інтелекту на соціально-психологічні чинники формування особистості старшокласника.
4. На основі методик оцінки емоційного інтелекту Н.Холла, «ЕмІн» Д.В. Люсина, методу визначення тривоги Д.Тейлора, комплексного сучасного методу MSCEIT методики М.Шейніса та інших, визначити рівень емоційного інтелекту старшокласників різних соціальних статусів, та подати можливі перспективи відносно покращення його рівня.
Робочі гіпотези дослідження
1. Рівень емоційного інтелекту обумовлює процесуальні (вибір способів поведінки) та результативні (форми поведінки) характеристики соціально-психологічної чинників особистості сучасних старшокласників;
2. Особливості впливу емоційного інтелекту проявляються в таких сферах соціально-психологічної формування особистості старшокласника, як когнітивна (сфера уявлень про себе і про інших), емоційна (сфера емоційного самопочуття), поведінкова (сфера комунікативної поведінки);
3. Розвиток емоційного інтелекту старшокласника, з допомогою розглянутих методик сприятиме якісному процесу соціально-психологічного формування особистості учня у шкільному середовища, та в майбутньому загалом.
Теоретична основа. Теоретичні основу дослідження складає аналіз основних понять «емоційного інтелекту» та «особистості старшокласника». Зокрема наголошується, що особистість старшокласника визначається його громадянською та соціальною позицією, обумовленою появою нової соціальної ситуації «Я і суспільство». Натомість важливими факторами формування емоційного інтелекту у старшокласниками є його стосунки із вчителями, однокласниками, батьками та іншими особами. Культурно-освітня та релігійна спрямованість особистості старшокласника, також є важливим фактором рівня його емоційного інтелекту.
Комплекс методів для проведення дослідження:
1.Методи теоретичного дослідження (аналіз, абстрагування, систематизація) застосовувалися для узагальнення теоретико-методологічних засад дослідження, визначення авторської позиції щодо ролі емоційного інтелекту та його соціально-психологічних чинників відносно особистості старшокласників.
2. Організаційні методи (порівняльний) та інтерпретаційні методи (структурний) забезпечували зіставлення різних вибірок досліджуваних, вивчення динаміки показників соціально-психологічної чинників емоційного інтелекту, інтерпретацію матеріалів дослідження у характеристиках систем та зв’язку між ними.
3. Експериментальні методи: констатуючий експеримент (обґрунтування зв'язку між емоційним інтелектом та соціально-психологічними чинниками особистості школяра), формуючий експеримент (розвиток емоційного інтелекту як спосіб оптимізації соціально-психологічних чинників особистості старшокласника).
4. Емпіричні методи – психодіагностичні (опитувальник ЕмІн Д.Люсіна; методика диференціальної діагностики тривожних станів Д.Тейлора; методика MSCEIT; методика діагностики соціально-психологічних чинників, формування та якісної адаптації особистості М.Шейніса, К.Роджерса та Р.Даймонда тощо.
Коротка характеристика групи досліджуваних. У проведеному нами дослідженні, брали участь 100 старших школярів – 50 вихованців Дитячого будинку м. Львова «Джерело», львівського соціального притулку для дітей і підлітків «Левеня», та 50 учнів 10-11 класів загальноосвітніх шкіл № 85, № 25 міста Львова, у віці 16-17 років. Вихованці інтернату постійно в ньому проживають і відвідують загальноосвітню школу. З 50 вихованців інтернатного закладу 47 осіб є соціальними сиротами, чиї батьки позбавлені батьківських прав тимчасовій або постійній основі. Три людини інтернату є сиротами, їхні батьки загинули за різних обставин. Вихованці притулку для дітей і підлітків, які живуть більш 3-х років (10 осіб), тому їх батьки не позбавлені батьківських прав за різних обставин. Всі учні шкіл виховуються в сім'ях з обома або одним із батьків. Решта 50 учнів зі звичайних шкіл – виховуються у повноцінних сім’ях.
В процесі дослідження групи було застосовано метод оцінки IQ та EQ Н.Холла», метод «ЕмІн» Д.В. Люсина, метод визначення тривоги Д.Тейлора, комплексний сучасний метод MSCEIT та методика М.Шейніса тощо. Виявлено рівень емоційного інтелекту у двох експериментальних групах, співвіднесеність його з емпатією, можливістю впливати на інших, лідерськими якостями, творчими та креативними здібностями, стосунками у шкільному колективі, майбутнім самовизначенням та інше.
Магістр