Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Нагальне завдання вивчення моделей поведінки у стресовій ситуації зумовлене необхідністю наукового розкриття механізмів оптимізації психоемоційного стану людини, а також висвітлення психологічних засобів, що дозволяють людині зберігати відносний емоційний спокій, самовладання, адекватність сприйняття та інших когнітивних процесів у різноманітних стресогенних обставинах. Враховуючи численність та багатосторонність сучасних досліджень явища опановуючої поведінки особистості, можна стверджувати, що аналізований предмет психологічного пізнання виокремився в самостійний напрям теоретичних та практичних напрацювань у межах досліджень емоційно-вольової сфери людини (О. Войцеховська, Г. Закалик, А. Коваленко, Р. Лазарус, Н. Родіна). Здатність зберігати довільність поведінки, емоційну стабільність та рівновагу, долати небажані з точки зору нагальної стресової ситуації імпульсивні, необдумані реакції та потяги як невід’ємні метапсихологічні компетенції зрілої особистості виступають важливими ознаками її психічного здоров’я та психологічного благополуччя, а також нівелюють можливість виникнення дуже розповсюдженого на сьогоднішній день синдрому емоційного вигорання.
Практичну значущість дослідження феномену опановуючої поведінки важко переоцінити. Адже за стійкими особливостями подолання стресу індивідом можна здійснювати доволі точні прогнози щодо його можливостей керування своїм емоційним станом, підтримки оптимального рівня працездатності під час трудової та навчальної діяльності, профілактики накопичення несприятливих наслідків втоми та стресових станів тощо. Досить часто сформовану модель подолання стресових ситуацій розглядають як диспозиційну рису, що входить до структури особистісного потенціалу людини та є важливим психологічним чинником збереження її психічного та соматичного здоров’я (А. Коваленко, О. Макаревич, Н. Родіна).
У сучасних умовах військового стану проблема формування вміння долати стресогенні ситуації, не допускати появи симптомів емоційного вигорання набуває особливої гостроти й актуальності. З одного боку, військові дії, в які станом на теперішній час занурена уся територія України, мають колосальний стресогенний потенціал, що пов’язаний як з погіршенням умов життєдіяльності, негативними змінами звичного укладу життя, так і з усвідомленням постійної загрози та небезпеки для життя і здоров’я (як свого, так і найближчого оточення). Все це зумовлює необхідність прийняття неординарних рішень, готовність докладати неабиякі зусилля, щоб мінімізувати загрозу, виклик, втрату або збитки, що можливо тільки за умови збереження тверезої оцінки ситуації та емоційного самовладання. З іншого боку бойові дії не звільняють цивільне населення від повсякденних обов’язків та завдань (професійних, виробничих, навчальних та ін.), що мають виконуватись не тільки якісно, але і з посиленою мобілізацією усіх наявних у людини ресурсів. Не виключенням є і здобувачі вищої освіти, які не дивлячись на вируючий військовий конфлікт, мають не зупинятись у здійсненні навчально-пізнавальної діяльності, що у теперішніх умовах вимагає високого рівня сформованості у них навичок подолання стресогенних обставин. Необхідно особливо підкреслити, що держава покладає великі надії на майбутніх фахівців з вищою освітою у дискурсі швидкого відновлення мирного життя після закінчення війни.
Соціальна та практична значущість аналізованої проблеми зумовили вибір теми дослідження: «Вплив моделей поведінки у стресовій ситуації на прояви емоційного вигорання у студентської молоді».
Об’єкт дослідження: емоційне вигорання у студентської молоді.
Предмет дослідження: вивчення особливостей впливу моделей поведінки у стресовій ситуації на прояви емоційного вигорання у студентської молоді.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні особливості впливу моделей поведінки у стресовій ситуації на прояви емоційного вигорання у студентської молоді.
Гіпотеза дослідження. Деструктивні моделі поведінки у стресовій ситуації підвищують ризик виникнення емоційного вигорання у студентської молоді.
Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези було поставлено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми поведінки у стресовій ситуації та емоційного вигорання.
2. Проаналізувати теоретико-методологічні підходи до дослідження моделей поведінки у стресовій ситуації та емоційного вигорання.
3. Розробити теоретичну модель дослідження впливу особливостей поведінки у стресовій ситуації на прояви емоційного вигорання у студентської молоді.
Методологічними та теоретичними основами дослідження стали концепція копінг-поведінки Р. Лазаруса, концепція проактивного копінгу, концепція стилів опановуючої поведінки (Д. Паркер), положення щодо наявності зв’язку між специфікою стресової ситуації та характером обраної копінг-стратегії, що має ситуативний характер (Ч. Карвер, С. Страк, Г. Файфель); концепція каузальної атрибуції мотивації та емоцій (Б. Вайнер); концепції синдрому емоційного вигорання (К. Маслач, Б. Пельман, Е. Хартман), теорія збереження ресурсів (conversation of resources, COR-теорія) (С. Хобфолл).
Методи та організація дослідження. В процесі роботи над кваліфікаційною роботою буде використано теоретичні, емпіричні та математико-статистичні методи дослідження. Серед теоретичних методів дослідження будуть використовуватися вивчення, аналіз, систематизація та узагальнення даних наукової та методичної літератури з досліджуваної проблеми, порівняння та систематизація ключових характеристик різних поведінкових моделей опанування стресовими обставинами, психологічних чинників виникнення синдрому емоційного вигорання, моделювання, інтерпретація та пояснення отриманих в результаті емпіричного дослідження даних.
Для отримання емпіричних даних про моделі поведінки у стресовій ситуації буде використано опитувальник «SACS» (С. Хобфолл); аналіз проявів емоційного вигорання буде здійснюватися за допомогою опитувальника МВІ (К. Маслач).
Дослідження буде проводитися впродовж 2023-2024 навчального року. Загальна вибірка складе 60 осіб віком від 19 до 26 років. Загалом процедура нашого дослідження відповідає схемі квазіексперименального плану ex-post-facto із залученням однієї експериментальної та однієї контрольної групи.
Надійність та вірогідність результатів забезпечувалися теоретико-методологічним обґрунтуванням ключових положень кваліфікаційної роботи, використанням надійного та валідного психодіагностичного інструментарію, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, використанням t-критерію Стьюдента.
Наукова новизна та теоретичне значення:
− розширено теоретичні уявлення про проблему поведінки у стресовій ситуації та особливостей прояву емоційного вигорання;
− уточнено зміст понять «емоційне вигорання», «стресова ситуація», «поведінкові стратегії подолання стресу»;
Практичне значення дослідження полягає у тому, що з опорою на результати емпіричного дослідження буде розроблено практичні рекомендації для студентської молоді щодо запобігання виникнення синдрому емоційного вигорання.
Апробація результатів дослідження. Основні результати курсової роботи були представлені на Всеукраїнській студентській інтернет-конференції «Актуальні проблеми психічного здоров’я» (Житомир, Україна, 25 травня, 2023 р.).
Публікації. Основні положення та зміст роботи відображено в 1 публікації.
Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та літератури, що нараховує 56 найменувань (на 53-58 сторінках). Загальний обсяг становить 58 сторінок друкованого тексту, з них 45 сторінок основного тексту. Робота містить 5 рисунків.
Магістр