Зразок роботи
РОЗДІЛ 2. Експериментально-психологічне дослідження проблеми психічного та психологічного здоров’я юнаків під час війни
2.1. Підходи до дослідження психічного та психологічного здоров’я юнаків під час війни.
Перед тим, як перейдемо до обґрунтування методико-процедурної частини та визначимося, які саме психодіагностичні методики є ревалентними об’єктові дослідження (психічне та психологічне здоров’я), маємо зазначити, що за визначенням Д.Костюка та В.Костюка, що здорова психологічно людина – це обов’язково творча й спонтанна особистість, життєрадісна й весела, відкрата, здатна пізнавати себе та навколишній світ не лише розумом, а й почуттяма та інтуіцією. Така людина цілком приймає себе і разом з тим визнає цінністьі унікальність людей, що її оточують. Вона покладає відповідальність за своє життя в першу чергу на себе і вміє робити висновки з негативного досвіду. Життя психічно та психологічно здорової людини сповнене сенсом, хоча вона не завжди формулює для себе цей сенс. Така людина знаходиться в постійному розвиткові і сприяє розвитку людей, що поряд з нею. Життєвий шлях такої людини іноді може бути зовсім нелегким, але вона зазвичай чудово адаптується до умов, що швидко змінюються. Найважливіше – така людина спокійно сприймає ситуації невизначеності і довіряє тому, що буде завтра з нею [2].
Погоджуємося із думкою І.В. Шаронової, яка стверджує, що «психічне здоров’я» - це стан душевного благополуччя, що проявляється у відсутності хворобливих психічних проявів і сприяє регуляції поведінки та діяльності, що адекватні умовам дійсності. На думку вченої до сфери психічного здоров’я можна віднести індивідуальні особливості психічних процесів та властивостей особистості, наприклад чутливість, емоційність, збудженість. Психічне життя людини складається з інтересів, потреб, установок, стимулів, цілей, образів уяви тощо. Також воно пов’язане з особливостями харктеру, мислення, здібностей. Усі зазначені складові та чинники психічного здоров’я зумовлюють особливості індивідуальних реакцій особистості на ідентичні життєві ситуації, вірогідність афектів та стресів [4].
Проблеми психологічного здоров’я та благополуччя юнаків в умовах війни є соціально значущим та актуальним напрямком психологічних досліджень. Про це говорять роботи зарубіжних авторів, що проводили психологічні дослідження у різноманітних регіонах, де відбувалися збройні конфлікти B.S. Frey (2012) (вплив важких травматичних переживань, пов’язаних з війною, на благополуччя дітей), T. Ronen & A. Seeman (2007) (благополуччя підлітків-учнів інтернату в умовах війни), O.N. Shemyakina & A.C. Plagnol (2013) (психічне здоров’я та суб’єктивне благополуччя у післявоєнний період), N. Morina & G. von Collani (2006) (вплив пов’язаних з війною травматичних подій на самооцінку та суб’єктивне благополуччя), дослідження чинників психічного здоров’я, зокрема, копінг-стратегій (копінг-стратегії студентів під час повітряних атак в Югославії (Gavrilovic, Lecic-Tosevski, Dimic, Pejovic-Milovancevic, Knezevic & Priebe, 2003)), особливості використання адаптивних копінг-стратегій в умовах війни та військової блокади в секторі Газа (Hammad & Tribe, 2021) та інші [3].
Важливого значення набувають також дослідження українських вчених щодо проблеми психологічного здоров’я під час війни (Т.В. Данильченко, К.В. Терещенко, Л.М. Карамушкіна, О.В. Креденцер, А.Б. Коваленко та інші).
Як зазначають у своїй статті Л.М. Карамушка, К.В. Терещенко та О.В. Креденцер дослідження суб’єктивного благополуччя та ментального здоров’я людей під час повномаштабної війни рф проти України тільки знаходиться на початково етапі. Це передбачає, у першу чергу, діагностику рівня суб’єктивного благополуччя та ментального здоров’я індивіда, з використанням у подальшому психотерапевтичних та психологічних заходів для його стабілізації та, в подальшому, підвищення. Для цього обов’язково необхідне використання адекватних психодіагностичних методик, що можуть дати можливість визначити рівень вказаних психологічних процесів. Доцільним у такій ситуації є застосування методик, що позитивно показали себе у зарубіжній практиці. Саме з цією метою, як зазначають авторки, є необхідним проведення адаптації та стандартизації їх на українській вибірці [5].
Ю.В. Холостенко, Г.М. Свіденська та Г.О. Дацун переконані, що плив війни в Україні на психологічне благополуччя та психічне здоров’я юнаків найчастіше виявляється у зниженій здатності до творчості; зростанні значущості духовних, сімейних, гуманістичних цінностей. Вчені зазначають, що поряд із зазначеними процесами, спостерігається зниження здатності до самостійного, критичного мислення та ухвалення рішень; зростання розгубленості, безпорадності, конформізму; скороченість або повна відсутність життєвої перспективи. Усі ці зрушення, на думку дослідників, можуть сприяти формуванню різних розладів, за відсутності вчасно наданої психологічної допомоги [6].
Одним із наслідків впливу війни на психічне та психологічне здоров’я юнаків є підвищена тривожність.
Тривога може приводити до загальної дезорганізації діяльності. Тому так важлива діагностика цього стану для рішення ряду практичних завдань, пов'язаних із трудовою, навчальною, спортивною діяльністю. Тривога розглядається як механізм розвитку неврозів; у цьому випадку її виникнення пов'язане з наявністю глибоких внутрішніх конфліктів на ґрунті: завищеного рівня домагань; недостатності внутрішніх ресурсів для досягнення поставлених цілей; неузгодженості між потребою й небажаністю способів її задоволення та інше [7].
Як показують дані досліджень, стан тривоги пов'язаний зі зміною когнітивної оцінки навколишнього і самого себе. При високих показниках рівня тривожності потрібно дотримуватись обережності в інтерпретації даних самооцінки. У нас знаходить широке застосування в клініко-психологічних дослідженнях, психодіагностиці спорту [7].
Порушення в поведінці можуть своєрідно проявлятися в залежності від віку. Зокрема, у юнацькому віці поведінкові порушення можуть проявлятися у формі депресії. В навчальній діяльності поведінкові порушення можуть проявлятися у різкому зниженні концентрації уваги, погіршенні функцій пам’яті, труднощах мовлення. Дуже частими проявами є страх перед питаннями вчителя, контрольними та самостійними роботами. Оскільки у дезадаптованої людини негативними емоціями заблоковані пізнавальні процеси, її постійно супроводжують нав’язливі думки про причини тривоги.
У спілкуванні з дорослими та однолітками людина з поведінковими порушеннями може проявляти підвищену брутальність або дратівливість, піддатливість впливові інших.
М.А. Кузнєцов та К.Р. Маннапова стверджують, що основним функціональним компонентом життєздатності, що зберігає сталість системи особистості; системоутворюючим фактором, що задає параметри основних компонентів життєздатності є життєстійкість. Життєстійкість виявляється ключовою особистісною змінної, що опосередкує вплив стресогенних факторів на соматичне і душевне здоров'я, а також на успішність діяльності особистості [11].
Магістр