Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що тривога і стрес стали поширеними проблемами серед людей у різних сферах життя, таких як робота, особисті стосунки, фінанси, здоров'я та інше. Тому, розуміння та розв'язання проблеми тривожності особистості є важливими завданнями для дослідників, психологів та психологічної науки в цілому.
Особистість дорослого може бути під впливом різних факторів, що спричиняють тривогу, таких як невпевненість у собі, переживання, страхи, негативні думки, травми минулого та інші проблеми психологічного характеру. Все це може суттєво впливати на якість життя та загальний стан психічного та фізичного здоров'я особистості.
Психокорекція тривожності включає в себе різні підходи та методи, спрямовані на зниження рівня тривожності та поліпшення психологічного благополуччя особистості. Це може включати психотерапевтичні підходи, такі як когнітивно-поведінкова терапія, психоаналітична терапія, медитацію, релаксаційні техніки, спорт та фізичну активність, подолання негативних думок та розвиток позитивних життєвих стратегій.
Важливо також зазначити, що саме управління тривогою не завжди є цілком прийнятним рішенням. Інколи тривога може бути симптомом певних психологічних станів особистості, таких як депресія або тривожний розлад. У таких випадках професійна підтримка психолога або психотерапевта може бути необхідною для комплексного лікування.
У світовій психологічній літературі тривожність починають аналізувати з 1927 року, але спостерігається тенденція, що зі зростанням кількості досліджень з'являється ще більше нерозкритих питань.
Тривожність особистості виступає одним з ключових понять сучасної психології, що пов'язано з розповсюдженістю даного феномена в житті людини. Феномен тривожності вивчали багато вчених, серед яких були Л. Білоголова, К. Ізард, Р. Лазарус, Р. Мей, Я. М. Омельченко, Ф. Ріман, , Д. Тейлор, 3. Фрейд, Б. Філіпс, К. Хорні, І. А. Ясточкіна, С. С. Ставицька та інші.
Таким чином, враховуючи актуальність проблеми та недостатність наукових розробок, присвячених вивченню тривожності та її психокорекції у дорослих осіб було визначено тему даної роботи: «Психокорекція тривожності особистості дорослого засобами інтегративних консультативних технологій».
Мета дослідження полягає у вивченні ефективності та використання інтегративних консультативних технологій для зменшення тривожності у дорослих осіб.
Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань:
1) теоретично проаналізувати термін «тривожність» та чинники, що її провокують;
2) розглянути методи дослідження проявів тривожності;
3) виокремити кількісні та якісні показники прояву тривожності у дорослих в умовах війни
4) розробити та впровадити програму психокорекції проявів тривожності особистості дорослого.
Об’єкт дослідження – тривожність особистості, її прояви, механізми розвитку та вплив на життя дорослих людей.
Предмет дослідження – інтегративні консультативні технології, як засоби зниження рівня тривожності у дорослих осіб.
Методологічну основу дослідження складають праці, в яких всебічно досліджуються: психологічні аспекти тривожності, стресу та благополуччя (Л. Білоголова), поняття “стресу” та його вплив на тривожність особистості та емоційну реакцію (Р. Лазурс), створення методичного інструментарію для виявлення тривожності (Р. Кеттел, Ч. Спілбергер, Б. Філіпс), міжособистісна і внутрішньогрупова тривога в умовах спільної діяльності (Ю. Л. Ханін), інтеграція психоаналітичних і когнітивно-поведінкових підходів у практиці психотерапії (Л. Грінберг).
Методами дослідження передбачають застосування: теоретичних методів: аналіз літературних та наукових джерел вивчення проблеми тривожності дорослого та її психокорекції; емпіричних методів: шкала тривожності Тейлора для виявлення рівня тривожності в особистості дорослого оцінка рівня ситуативної (реактивної) тривожності (Тест Спілбергера-Ханіна) що дозволить диференційовано виміряти тривожність і як властивість особистості, і як стан; методика самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком) для визначення психічного стану особистості; тест Люшера для визначення психофізіологічного стану людини, її стресостійкість, активність та комунікативні здібності; методи кількісної і якісної інтерпретації емпіричних даних психодіагностики.
Теоретичне значення даного емпіричного дослідження полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані при викладанні навчальних курсів у закладах вищої освіти, таких як: «Психологія особистості», «Психологія праці», «Основи психокорекції», «Соціальна психологія», «Диференційна психологія» та «Вікова психологія», а також спецкурсів та спецсемінарів.
Практичне значення у тому, що результати емпіричного дослідження можуть бути застосовані в діяльності практичних психологів, в корекційно-розвивальній діяльності, у роботі з тривожністю дорослих осіб. Застосування на практиці запропонованих рекомендацій сприятиме зниженню рівня тривожності в особистості дорослого.
Структура та обсяг роботи.
Магістр