Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність. Як соціальний інститут сім'я не тільки забезпечує стабільність суспільства, але й розвивається та адаптується до інновацій у міру розвитку суспільства. Сім’я – це простір первинної соціальної адаптації особистості, мікрокосмос, у якому починається становлення особистості. Це школа людяності, взаєморозуміння, співпереживання та співрозуміння. Водночас у такій тісно взаємодіючій системі неминучі суперечки, конфлікти та кризи.
Конфлікти між людьми та родинами неминучі. Коли такі конфлікти виникають у родині, людина постає перед вибором вирішення. Характер сімейних відносин залежить від багатьох факторів. Це соціальний статус, склад і життєвий цикл сім'ї, вік членів сім'ї, рівень їх емоційності, рівень інтелекту і здатність до відкритого спілкування. Особливий вплив на стан сімейних відносин мають матеріально-економічні фактори.
Погіршення економічного становища більшості сімей, зміна соціального статусу членів сім'ї, трансформація соціально-особистісних ціннісних орієнтирів і багато інших причин призводять до зниження задоволеності сімейним життям, а отже, до зростання сімейних конфліктних ситуацій. Шлюбно-сімейні відносини відображають як позитивні, так і негативні сторони суспільних умов.
Конфлікт – це явище, яке має місце в будь-якій сфері життя людини, особливо сімейного. Конфлікти часто виникають на ґрунті розбіжності повсякденних інтересів учасників спілкування. Внаслідок цих розбіжностей виникає конфронтація та конкуренція, що, у свою чергу, порушує особистий чи міжособистісний спокій, емоційну рівновагу, призводить до більшого розгортання і загострення протистояння.
Саме тому так важливо та актуально в даний період досліджувати тему криз та конфліктів, надавати психологічну допомогу парам які переживають кризи, щоб зберегти якомога більше сімей від розлучення.
Об'єкт дослідження: шлюбно-сімейні стосунки в процесі розлучення.
Предмет дослідження: психологічні причини сімейних конфліктів
Мета дослідження виявити психологічні причини сімейних конфліктів у процесі розлучення.
Відповідно до мети, необхідним є виконання таких завдань:
1. Здійснити науково-теоретичний аналіз підходів до визначення сім’я та етапи розвитку сім’ї.
2. Обґрунтувати родинні кризи та розлучення як феномен родинного життя
3. Охарактеризувати сім’ю у процесі розлучення: особливості психологічної допомоги
4. Емпірично дослідити психологічні чинники сімейних конфліктів в процесі розлучення
Гіпотеза дослідження: передбачається, що характер взаємовідносин в подружніх парах в період проходження нормативних сімейних криз має свою специфіку та зазнає певних змін, а також при точному визначені елементів конфлікту та бажанні подружжя зберегти сім’ю можливо знайти шляхи ефективного подолання конфлікту.
Метою отримання обґрунтованих висновків було використано комплекс методів:
1) теоретичні: аналіз наукової, навчально-методичної та допоміжної літератури щодо проблеми психологічної допомоги у вирішенні сімейних конфліктів у процесі розлучення; систематизації й узагальнення вивчених матеріалів;
2) емпіричні: опитування (пряме й опосередковане, анкетування) за допомогою методик «Типовий ϲімейний ϲтан» Е. Ейдеміллера, В. Юϲтицького, дiaгнocтики К. Тoмaca «Oцiнкa cпocoбiв реaгувaння у кoнфлiктi», «Суб'єктивна оцінка міжособистісних відносин» (СОМО) С. В. Духновського, опитувальник «Рольові очікування й домагання у шлюбі» (РОД).
Структура та обсяг. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 44 сторінки.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ КОНФЛІКТІВ У ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ СТОСУНКАХ У ПСИХОЛОГІЇ
1.1.Сім’я як мала соціальна група. Етапи розвитку сім’ї.
Сьогодні надзвичайна проблема в українському суспільстві - кількість розлучення. Важливість цієї проблеми полягає в тому, що розлучення негативно впливає на окрему сім'ю та все суспільство, тому слід негайно вживати заходів. Всі знають таку приказку: «Міцна сім’я – непохитна держава». [21,с.11] Ніхто не заперечує, що кількість розлучень в Україні порівнюючи з 90-ми роками минулого століття виросла майже удвічі.
Спочатку слід зазначити, що за останні десять років функція сім'ї дуже змінилася, зокрема економічна. Це свідчить про те, що сучасні сім'ї не мають чіткого розподілу за гендерною ознакою. Чоловіки та дружини працюють над тим, щоб бути незалежними насамперед фінансово. Однак сьогодні концепція «сім'ї» відрізняється від поняття що характеризувало сім’ю ще двадцять років тому.
Суспільство втратило концепцію сімейної моралі, морального фундаменту та святості шлюбних відносин. Звичайно, причини значно глибші, але проблема полягає в тому, що перед одруженням людина зазвичай не розуміє суть сім'ї, психологічно не готова до серйозних довготривалих відносин, не готова обмежувати власну волю та підкорятися комусь іншому. За словами експертів, кожен другий шлюб зараз розпадається.
У сучасній зарубіжній літературі все більше вчених фіксують перенесення акцентів з розгляду сім'ї як соціального інституту у площину соціологічного аналізу сім'ї як малої соціальної групи. [3,с.5]
Німецький соціолог Х. Тірелл є характеризує «розчинення» сім'ї в суспільстві та зміни її функціональних кордонів як процес деінституалізації сучасної сім'ї.[25,с.97] У розвинених країнах це викликано багатьма причинами. Економічне значення сім'ї втрачається, коли всі члени займаються спільною роботою на своїй землі чи виробництві продукції або товару, це призвело до того, що підставою шлюбу поступово стає інтимна сфера.
Засобом з'єднання в сім'ю стають не стільки економічні передумови, потреби та економічна залежність, скільки фактор кохання. Сьогодні сім'я та шлюб в основному зосереджені на емоційних стосунках та інтересах.
Виходячи з еволюції традиційних цінностей, життя людей є приватним, сім'ї ізольовуються з суспільства (обов'язок поступається місцем сучасним індивідуалістичним цінностям або вартостям самореалізації та самоствердження). [6,с.76]
Більшість сучасних молодих людей у розвинених країнах вважають, що будь - які відносини мають на меті основну цінність визнання та розуміння, любові.
Практично всі західні дослідники погоджуються, що з всіх традиційних засад сім’ї та його ролі в суспільстві лише один зберігається – це турбота про майбутні покоління. Тільки ставлення до дітей та їх соціалізації (тобто підготовка до соціального дорослого життя), важливість сім'ї як інституту соціальних досліджень все ще зберігається. Сім'я має переважну орієнтацію на дітей, і найголовніше усвідомлюється ця орієнтація.
Історичні та культурні дослідження показують, що при постійному зростанні індустріалізації країни психологічна цінність, пов'язана з дітьми, важливіша, ніж матеріальна цінність. [23,с.107] У той же час, роль батьків також змінилася: на зміну піклуванню про матеріальне забезпечення дитини приходить нова потреба: можливість розкриття себе в дитині.
Тому в Україні як і в інших країнах відбуваються процеси сучасної еволюції сім'ї про зміну її місця і ролі в суспільстві. Ця схожість пов'язана з демократичною формою переходу посткомуністичних країн від тоталітарних до демократичних форм соціально-політичного устрою, від суспільств «закритого» до «відкритого» типу. Родина все більше незалежна від усієї держави та суспільства.
Є деякі зміни, які торкаються сімей у сучасних соціологічних ідеях у сучасних соціологічних думках протягом всього існування. В західній соціології існує спеціальний напрямок - історична соціологія, яка займається порівняльним аналізом еволюції сім'ї в історичній перспективі. Один з його представників Дж. Голдторп вважає, що сім'я та сім'ї повинні жити в динаміці, а не статиці.
Він відрізняє кілька етапів розвитку сім'ї в англосаксоновому середовищі:
• сім'ї в дохристиянському суспільстві (з домінацією парної сім'ї, пізній шлюб, велика кількість одиноких людей);
• сім'ї в християнському суспільстві (церква має великий вплив на сімейне життя та шлюб, забороняє шлюб між родичами крові, без можливості розлучитися та забороною абортів тощо);
• сім'ї в індустріальному суспільстві (в кінці 18 століття відбулася перша революція в сімейному житті: зниження віку вступу шлюбу, збільшення народжуваності, широка розповсюдженість роботи жінок, дозвіл на розлучення відповідно до рішення суду тощо) . [1,с.84]
Нинішня стадія соціального розвитку принесла другу революцію в сімейному житті. Це не тільки принципово змінило сімейні стосунки, але й на думку багатьох дослідників, поставила під сумнів існування сім'ї. Це пов’язано з багатьма економічними та культурними обставинами. Соціологи називають серед них:
• зросла економічна незалежность жінок та їх активна участь в трудовій діяльності (це призвело до прагнення жінок до більшої незалежності, перегляду традиційної структуру сімейних відносин, зміни традиційних сімейних функцій, рівності з чоловіками у прийнятті рішень, у контролі над витрати та майном сім'ї тощо) Недарма німецький філософ Ф. Ніцше має таку приказку: «Коли чоловік і жінка стають рівноправними, сім'я помре»;
• утворилися два центри життя - праця і дім (раніше професійна діяльність та домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім'ї);
• еволюціонували погляди на сексуальну мораль (або ослаблення соціального контролю за сексуальною революцією, анонімність посилення сексуальної поведінки, підтримка конфіденційності позашлюбної комунікації та широкий спектр засобів масової інформації, які проголошують вільне статеве кохання ледве не основним мірилом рівня цивілізованості сучасних чоловіків та жінок, зміною загального ставлення суспільства до сексуальної поведінки в бік пом'якшення традиційних уявлень про дозволене і недозволене тощо);
• винайдено надійний контрацептивний засіб проти запліднення (це вперше в історії людства, це означає, що можна відокремити сексуальність від зачаття). [8,с.70]
Ці та інші причини призвели до виникнення різних тенденцій сучасних сімей. Вони включають:
• зростання розлучень;
• збільшення кількості неповних сімей і дітей що народилися поза шлюбом;
• скороченя середньої тривалості шлюбу;
• відтермінування часу вступу до шлюбу;
• проживання подружніх пар без оформлення шлюбу;
• зменшення розмірів сім'ї та народжуваності дітей з наступним постарінням населення та навіть його депопуляцією;
• збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюб;
• зменшення кількості повторних шлюбів тощо. [15,с.341]
Усі ці тенденції також характерні для розвитку сучасної української родини. В Україні близько 17 мільйонів сімей, але середній вік зареєстрованих шлюбів постійно зменшується. Зменшення кількості шлюбу відбувається на тлі двох інших негативних процесів. По-перше, населення України зменшується (кількість смертей перевищує кількість народжень; природний індекс стає негативним). По-друге, кількість розлучення збільшується. [29,с.270]
У середовищі західних соціологів ідея сімейної кризи та смерті сім’ї переважає в думках. Багато з них вважають, що сім'я досягла глибокого розкладу, і цей процес є незворотним. Але Н. Смелзер зазначив, що серед західних дослідників багато людей висловили більш оптимістичні очікування, не звертаючи уваги на певні негативні тенденції. Як зазначив Смелзер, вони позитивно ставляться до краху нуклеарних сімей та очікують нових форм сімей та шлюбу, що допоможе створити більш підходяще середовище та збільшити можливість самовираження всіх членів сім'ї. [19,с.186]
Інші соціологи зазначають, що існуюча нова сімейна форма здається незвичною і навіть шокуючою, але вона стає все частішою у західному світі:
шлюбні контракти на певний відрізок часу, шлюб з трирічним випробувальним терміном (без народження дітей), груповий шлюб, полігінія, «серійна моногамія» (тобто багаторазовий вступ до шлюбу), «консенсуальний шлюб» (тобто шлюб за згодою сторін, але без його реєстрації), «візитні союзи» (тобто роздільне проживання подружжя із зустрічами на короткий час - час нанесення візиту), шлюб між особами однієї статі, сімейне життя в комуні (типу ізраїльських кібутців або сімейних комун в американському суспільстві).
За словами О. Якуби, багато опитувань показали, що все більше людей у нашому суспільстві вважають, що сім'ї мають більшу цінність. Тому і мають місце оптимістичні прогнози про сучасні сім’ї, бо союз людей заснований на любові, співпраці, спільному веденні домашнього господарства і вихованні дітей. [5,с.12]
Тому, сім’я як одна з найстаріших біологічних спільнот, зараз зазнає величезних змін. Ці зміни по суті глобальні у світі і пов'язані з руйнуванням традиційних цінностей та форми сімейного життя та шлюбу. Однак це не означає смерть сім'ї: нові часи відкривають нові, незнані раніше обрії у стосунках чоловіка, жінки і дитини.
Магістр