Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми магістерської роботи обумовлена зростанням наукового інтересу до психологічного здоров’я та психологічного благополуччя особистості. Важливим чинником покращення психологічного здоров’я населення є можливість одержання вчасної професійної психологічної допомоги. В той самий час, спостерігається протиріччя: з одного боку, наразі одержання психологічної допомоги стає все більш доступним та зручним, але з іншого боку, багато людей, що перебувають у кризових станах, уникають нею користуватися чи чинять опір можливості її отримання через власне негативне чи упереджене ставлення до психологічної допомоги. Таке ставлення призводить до відмови від допомоги, що негативно впливає на психологічне здоров’я особистості особливо тієї, що знаходиться у кризовому стані.
Проблеми психологічного здоров’я та благополуччя особистості досліджували такі вчені, як М. Аргайл, Р. Бісвар-Дінер, Г. Ваіллант, Н. Волошко, С. Гальдерізі, Е. Десі, М. Джагода, Е. Дінер, К. Кіз, У. Клюге, М. Селігман, І. Толкунова, А. Хайнц та ін.
Різні чинники впливу на психологічне здоров’я особистості вивчали В. Баранівський, Л. Бурбо, Н. Вербелофф, К. Гігі, З. Карпенко, П. Корріган, І. Кочарян, О. Кочарян, Р. Ламберт, Д. Ланнін, К. Маккарті, О. Пенькова, Н. Пробийголова, Я. Смоляр, І. Толкунова, Т. Фатчс, К. Хельмерц та ін.
Проблему ставлення до психологічної допомоги досліджували М. Бакенштрасс, О. Бурий, Д. ван Шайк, С. Вестер, Д. Вогель, Лж. Гівенс, Дж. Гудман, А. Гуллівер, М. Двайт-Джонсон, К. Дева, Дж. Десеті, Дж. Елхай, В. Єлісєєв, З. Кісарчук, С. Ламерз, Б. Лауе, К. Лі, Х. Мерфі, С. Нам, Б. Павленко, Л. Пікко, К. Робб, Д. Сігал, В. Стець, Л. Стіл, С. Уварова, Е. Фішер, Т. Хаустон, Дж. Хінсон, С. Чонг, У. Шульц та ін.
Кризові стани особистості були предметом дослідження таких вчених, як Л. Бурбо, М. Гончар, В. Зливков, Х. Кабан, Л. Карамушка, Д. Куриця, К. Лазарус, С. Лукомська, Н. Подольчак, Г. Сельє, Я. Смоляр, В. Стець, О. Федан та ін. У тому числі особливості надання психологічної допомоги особам у кризових станах досліджували С. Уварова, І. Цимбалюк та ін.
У той самий час, проблема ставлення до психологічної допомоги жінок у кризових станах не була предметом спеціальних наукових досліджень у вітчизняній психології, що обумовлює актуальність та доцільність обраної теми роботи.
Об’єкт дослідження – ставлення до психологічної допомоги.
Предмет дослідження – психологічні особливості жінок у кризових станах з різним ставленням до психологічної допомоги.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні особливості жінок у кризових станах з різним ставленням до психологічної допомоги.
Завдання дослідження.
1. Розкрити поняття психологічного здоров’я особистості та особливості кризових станів. Визначити чинники, що впливають на психологічне здоров’я.
2. Здійснити теоретичний аналіз наукових підходів до визначення феномену ставлення у психології; описати психологічні особливості переживання кризових станів у жінок. Охарактеризувати психологічні особливості особистості як чинник впливу на її психологічне здоров’я.
3. З’ясувати, які особистісні і соціально-психологічні чинники можуть бути пов’язані з позитивним чи негативним ставленням до психологічної допомоги у жінок у кризових станах.
4. Розробити анкету для визначення ставлення до психологічної допомоги жінок, що перебувають у кризовому стані, провести анкетування, обрати методи дослідження; визначити вплив особистісних факторів, дитячих травм, когнітивних аспектів Я-концепції жінок у кризових станах на ставлення до психологічної допомоги.
5. Проаналізувати результати дослідження та зробити висновки про психологічні особливості жінок у кризових станах з різним ставленням до психологічної допомоги
Методи дослідження.
Теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація наукових підходів до вивчення проблематики.
Емпіричні – анкетування за анкетою «Ставлення до психологічної допомоги», методика “Big five”, методика Л. Бурбо «П’ять травм», «Тест інтерперсональної діагностики Лірі».
Методи математичної статистики – описові статистики, кореляційний та регресійний аналіз.
В дослідженні брали участь 35 осіб, усі жіночої статі у віці 18 – 60 років.
Вибірку склали жінки у кризовому стані у віці 18-60 років (30 осіб).
Теоретична значущість дослідження полягає в уточненні поняття «ставлення до психологічної допомоги» та узагальненні чинників, що впливають на ставлення до психологічної допомоги жінок, які перебувають у кризовому стані
Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основна частина містить три розділи. У першому розділі «Теоретичні аспекти дослідження проблеми ставлення до психологічної допомоги жінок у кризових станах» розкрито поняття психологічного здоров’я особистості та визначено чинники, що на нього впливають; визначено поняття кризових станів, досліджено феномен ставлення до психологічної допомоги у психологічній науці; охарактеризовано психологічні особливості особистості як чинник впливу на її психологічне здоров’я. У другому розділі «Методи і організація емпіричного дослідження» описано організацію та основні етапи емпіричного дослідження; обґрунтовано методи емпіричного дослідження. У третьому розділі «Емпіричне дослідження ставлення до психологічної допомоги жінок у кризових станах» досліджено відмінності особистісних особливостей жінок у кризових станах з різним ставленням до психологічної допомоги; визначено значення інфантильного травматичного досвіду у жінок у кризових станах з різним ставленням до психологічної допомоги; проаналізовано психологічні особливості інтерперсонального відношення до оточення як чинник ставлення до психологічної допомоги.
Магістр