Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження: вектор розвитку світової спільноти, нові завдання та виклики сучасності ставлять потенційно нові вимоги для розвитку особистості. Встановлюється, що виникає потреба у людях творчих, інтелектуальних, таких, що швидко адаптуються до змін оточуючої дійсності та здатні швидко приймати рішення та виконувати завдання. Встановлюється, що такі вимоги не є можливими без всебічного розвитку особистості, зокрема: розвитку інтелектуальної, емоційно-вольової та когнітивної сфери.
Серед інших, інтерес дослідників та науковців вже чимало років становить увага, як психічний феномен, стосовно якого на сучасному етапі не встановлено єдиної думки серед психологів. Деякі дослідники вважають, що увага – не може розглядатися як окремий психічний процес, та самостійне явище, оскільки в значній мірі, увага є складовою інших психічних процесів.
Інші, навпаки. наголошують на самостійності уваги та визначають феномен даного психічного процесу. Таким чином, зазначимо, що увага до різних аспектів діяльності (концентрованість, здатність до перемикання уваги, гнучкість та динамічність розумових процесів особистості) є важливою складовою, що зумовлює розвиток спеціаліста, та формування відповідних компетентностей у різних сферах діяльності.
Проблематика дослідження: з огляду на практику досліджень та отримані у різні роки результати наукових експериментів встановлюється, що одним з важливіших напрямків діяльності є вивчення та встановлення тих механізмів, які знаходяться в основі направлення уваги на ті предмети, що набувають цікавості для особистості. В якості найбільш простого механізму, що зумовлює сконцентрованість людини на певних об’єктах полягає в пере орієнтованості сенсорних датчиків в напрямку поля об’єктів, що становлять інтерес.
Зазначається, що зміст зорової, слухової уваги корелює із розвитком усіх сфер розвитку особистості. Таким чином, якщо людина втрачає можливість сприймати оточуючу дійсність та транслювати за допомогою мови своє бачення подій, орієнтуватися у ситуації – відбуваються й певні зміни у сфері уваги, що потребують дослідження проблематики.
Зокрема зазначимо, що в останні десятиріччя зростає кількість дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку різного ступеню. Встановлюється, що зниження рівня мовленнєвих компетенцій негативно позначається на загальному розвитку людини: знижується самооцінка, відбуваються зміни в емоційній та вольовій сфері, що потребують дослідження. Окремого інтересу набуває розвиток уваги на етапі молодшого шкільного дитинства, що зумовлює перспективи подальшого розвитку та становлення особистості.
Розробленість проблематики та позиція дослідників. Зазначимо, що досліджувана проблематика висвітлена в працях багатьох науковців, серед яких: О. Ухтомський. М. Ланге, Т. Рибо, П. Гальперін, Д. Узнадзе, М. Добринін, Ю. Дормашєв, С. Левітіна, О. Леонтьєв, К.. Платонов, Ю. Поваренков, В. Романов, С. Рубінштейн, В. Страхов та інші. Кожен із дослідників вніс власне бачення в основні етапи розвитку уваги на різних етапах розвитку особистості. Натомість, доволі мало відомостей існує в напрямку розробленості розуміння формування та становлення уваги на етапі молодшого шкільного віку у яких діагностовано проблеми мовленнєвого розвитку.
Об’єкт дослідження: розвиток уваги.
Предмет дослідження: формування уваги у дітей молодшого шкільного віку з ПМР.
Мета дослідження: вивчити шляхи психокорекції порушень уваги у молодших школярів з порушенням мовленнєвого розвитку.
Відповідно до поставленої мети дослідження нами були сформульовані такі завдання:
1. Розглянути психолого-педагогічну характеристику дітей молодшого шкільного віку з ПМР.
2. Дослідити особливості розвитку уваги у молодших школярів з ПМР.
3. Ознайомитись з особливостями методики вивчення уваги.
4. Сформувати програму корекції уваги у молодших школярів з ПМР.
5. Підвести підсумки роботи, сформулювати висновки.
Для досягнення мети дослідження та розв’язання поставлених завдань застосовували такі теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, класифікація, узагальнення для вивчення сучасного стану дослідження проблеми в існуючий теорії та практиці і визначення поняттєвого апарату дослідження.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в аналізі ефективності використання запропонованих методів формування уваги та реалізації всебічного розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку, у яких діагностовано ПМР.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу і загальних висновків, списку використаної літератури (35 найменувань), 2 додатків.
Загальний обсяг роботи – 35 сторінок, з них основного тексту – 28 сторінок. Робота містить: 3 рисунки.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УВАГИ ПРИ ПОРУШЕННЯХ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
1.1. Психолого-педагогічна характеристика дітей молодшого шкільного віку з ПМР
Процес гармонійного становлення особистості є досить складним і багатогранним за своєю структурою. Він включає велику кількість етапів та різних факторів, під впливом яких можливе ефективне розвиток. У цьому контексті особливе місце займає такий фактор, як психологічна готовність дітей до процесу шкільного навчання.
Молодший шкільний вік, багато сучасних фахівців називають «вершиною дитинства». На наш погляд, таке визначення пов’язане, перш за все, з тим, що дитина зберігає багато дитячих якостей – легковажність, наївність, погляд на дорослого знизу вгору. Але школяр починає втрачати дитячу безпосередність у поведінці, в нього з’являється інша логіка мислення. Вчення йому починає сприйматися, як значуща діяльність. Дійсно, з моменту приходу до школи, у житті кожної дитини починається своєрідний новий етап, який вимагає сформованості низки особистісних аспектів, що сприяють високому рівню та успішності адаптації до нових життєвих умов [11, c.23].
У цьому, особливу роль процесі якісного розвитку освітньої діяльності грає такий аспект, як «психологічна готовність до освітньої діяльності». У чому полягає термінологічний контекст даного поняття і яку роль воно грає в житті школяра?
«Психологічна готовність» – є складний комплекс заходів, вкладених у реалізацію особистісного потенціалу дитини, у тих вимог, що пред’являються навчальним установою [16, c.143].
Дійсно, з моменту приходу до школи, у житті кожної дитини починається своєрідний новий етап, який вимагає сформованості низки особистісних аспектів, компетентностей, що сприяють високому рівню та успішності адаптації до нових життєвих умов. Серед основних факторів, що впливають у цей період, ми можемо виділити такі, візуалізовані на рисунку 1.1:
Магістр