Особливості фізичної терапії при остеохондрозі поперекового відділу хребта у підгострому періоді реабілітації (ID:1092081)
Зміст
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ 5
1.1. Етіологія , патогенез та симптоми 6
1.2. Реабілітаційне обстеження 7
1.3. Аналіз існуючих програм 8
РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ ТЕРАПЕВТИЧНОГО ВПЛИВУ……………………………………………………………………………12
2.1. ЛФК при остеохондрозі поперекового відділу хребта…………..................
2.2 Масаж………………………………………………………………………
2.3. Фізіотерапія………………………………………………………………
2.4. Механотерапія при остеохондрозі поперекового відділу хребта………….
РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ОСТЕОХОНДРОЗІ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА……………………………………
3.1. Алгоритм проведення програми фізичної терапії……………………….
3.2.Блок-схема фізичної терапії при остеохондрозі поперекового відділу хребта……………………………………………………………………………
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….
Зразок роботи
Актуальність. Остеохондроз займає провідну роль серед захворювань периферичної нервової системи, будучи серйозною соціальною проблемою у багатьох країнах. Значна поширеність цієї хвороби серед осіб працездатного віку, високий рівень інвалідності, великі економічні втрати зумовлюють актуальність цієї проблеми.
За статистикою остеохондрозу зустрічаються від 40-90 % населення землі. Найчастіше неврологічні прояви остеохондрозу виявлені серед пацієнтів середнього віку (45-54 років). Переважають пацієнти з проявами остеохондрозу в поперековому (65,2 %) та шийному (50,8 %) відділах хребта. Серед усіх синдромів больовий синдром був провідним і був виявлений у 96,4 % пацієнтів. Частота порушень різних відділів хребта залежала від умов праці. Так, інтелектуальні працівники частіше страждають від остеохондрозу шийного відділу хребта, а фізичні працівники - від поперекового відділу хребта. Кількість хворих саме на поперековий остеохондроз в останні роки нестримно збільшується. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від остеохондрозу хребта страждають 40–80 %, серед яких не тільки люди похилого віку, а й зовсім молоді. Хронічний біль у спині є однією з найгостріших медико-соціальних проблем, що завдають величезних економічних збитків суспільству [2].
В даний час лікарі констатують сумний факт: остеохондроз частіше вражає молодих людей у віці від 25 років. Причин цьому кілька - наприклад, так званий "Офісний синдром"- нерухоме положення тіла протягом кількох годин щодня. Малі фізичні навантаження, викривлене положення хребта, гіподинамія (недолік рухової активності) призводять до розвитку остеохондрозу у молодих пацієнтів. Особливо на даний час цей синдром ввійшов у популярність завдяки пандемії COVID-19. На жаль, в умовах карантину суспільство проводить більшіть часу вдома, багато робітників перейшло на дистанційну роботу, а учні на дистанційне навчання. За рахунок того, що люди ведуть малорухливий спосіб життя, їм загрожує виникнення різних захворювань ОРА, в тому числі остеохондрозу. Сидяча робота за комп’ютером, переміщення на автомобілі призводять до зниження тонусу м’язів, вони перерозтягуються, що є одним із факторів, який призводить до розвитку остеохондрозу. Реабілітаційні заходи мають суттєві переваги: можливість точного дозування, комплексний вплив на конкретні органи й системи та весь організм у цілому, активна участь пацієнтів у відновному процесі, вплив на емоційно-вольові якості пацієнта, переоцінку життєвих цінностей та пріоритетів.
Інші роботи з даної категорії: