Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. За останні роки питання реабілітації дітей із церебральним паралічем усе частіше порушуються науковцями різних галузей дослідження. Це пов’язано, по-перше, з тим, що на фоні значних досягнень превентивної медицини, дитячої педіатрії, неврології та медико-соціальної реабілітації, дитячий церебральний параліч (ДЦП) до тепер залишається захворюванням, яке відзначається високим рівнем інвалідізації. По-друге, ДЦП посідає одне з провідних місць у структурі неврологічних захворювань та виявляє тенденцію до поширеності в багатьох країнах світу, незалежно від рівня їх розвитку (В. Козявкін, І. Левченко, В. Мартинюк та ін.).
Геміпаретична форма церебрального паралічу є однією з найбільш поширених форм після спастичної диплегії. Первинні розлади опорно-рухового апарату в дітей дошкільного віку з цією формою дитячого церебрального паралічу, що виявляються у вигляді парезів і плегій, часто супроводжуються вторинними – порушеннями постави, вадними установками стоп, а в тяжких випадках спостерігаються сколіози, контрактури та деформації кінцівок, переважно верхньої (Л. Бадалян, К. і Б. Бобат, К. Семенова, Б. Сермєєв та ін.). Зазначене свідчить про необхідність комплексного реабілітаційного впливу на рухову сферу дітей із геміпарезами відповідно до особливостей первинних і вторинних порушень опорно-рухового апарату в кожному конкретному випадку. Власне на важливості реалізації цього принципу вказується у численних наукових працях, присвячених питанням реабілітації та фізичного виховання дітей із церебральним паралічем (Л. Бадалян, М. Єфименко В. Козявкін, В. Мартинюк, О. Мастюкова, К. Семенова й ін.). У зв’язку з цим науковцями розроблено ефективні методи та прийоми застосування засобів фізичної реабілітації, що враховують особливості рухових порушень, характерних для кожної форми ДЦП. При цьому найбільш ефективними засобами фізичної реабілітації дітей із ДЦП визначено лікувальну фізичну культуру (ЛФК) і масаж. Однак програмне забезпечення реабілітації дітей дошкільного віку з геміпаретичною формою церебрального паралічу на підставі врахування їх рухових можливостей та специфіки порушень опорно-рухового апарату, фактично відсутнє в доступній літературі, що значно ускладнює організацію корекційно-реабілітаційної роботи в спеціальних дошкільних закладах та інноваційних реабілітаційних центрах.
Отже існує протиріччя між потребою практики й науково-теоретичною нерозробленістю програмного забезпечення фізичної реабілітації дітей дошкільного віку із геміпарезами, яке передбачає використання різних видів масажу і лікувальної гімнастики.
Актуальність, теоретична і практична значущість означеної проблеми та недостатня її розробленість й зумовили вибір напряму дослідження.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально апробувати програму корекції розладів рухової сфери в дітей 5–7 років із геміпаретичною формою церебрального паралічу.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати сучасний стан розробленості проблеми фізичної реабілітації дітей із церебральним паралічем.
2. Визначити інформативні методи дослідження та виявити особливості порушень моторної сфери в дітей із геміпаретичною формою церебрального паралічу.
2. Визначити напрями реабілітації та розробити програму корекції розладів рухової сфери в дітей 5–7 років із геміпаретичною формою церебрального паралічу засобами лікувальної гімнастики і різних видів масажу.
3. Дослідити вплив експериментальної програми фізичної реабілітації на динаміку показників рухової сфери в дітей 5–7 років із геміпаретичною формою церебрального паралічу.
Об'єкт дослідження – фізична реабілітація дітей із геміпаретичною формою церебрального паралічу.
Предмет дослідження – корекція розладів рухової сфери в дітей 5–7 років із геміпаретичною формою церебрального паралічу засобами лікувальної гімнастики і масажу.
Гіпотеза дослідження. Оптимізації рухового статусу дітей 5–7 років із геміпаретичною формою церебрального паралічу сприятиме розробка і впровадження програми корекції розладів рухової сфери засобами лікувальної гімнастики і масажу, яка передбачає врахування особливостей первинних порушень моторики та вторинних дефектів опорно-рухового апарату, характерних для цієї категорії дітей.
Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження склали положення про руховий розвиток дитини в нормі та при ДЦП (Л. Бадалян, К. і Б. Бобат, В. Козявкін, О. Мастюкова, К. Семенова й ін.); теоретичні засади системи медико-соціальної реабілітації та фізичного виховання дітей із церебральним паралічем (Л. Бадалян, С. Бортфельд, М. Єфименко, С. Зінченко, В. Козявкін, В. Мартинюк, О. Мастюкова, К. Семенова, Б. Сермєєв та ін.); вчення про пластичність нервової системи і компенсаторні можливості мозку дитини (В. Лурія, І. Павлов, І. Сєченов); фізіологічні засади розвитку рухів (П. Анохін, М. Берштейн, І. Сєченов); теорія Л. Виготського про складну природу дефекту та взаємозв’язок первинних і вторинних порушень розвитку.
Методи дослідження. З метою визначення сучасного стану розробленості проблеми реабілітації дітей із церебральним паралічем здійснено аналіз науково-теоретичної та методичної літератури за напрямом дослідження. Для виявлення особливостей стану рухової сфери в дітей дошкільного віку із геміпаретичною формою церебрального паралічу здійснено аналіз індивідуальних медичних карток; використано методи гоніометрії і кистьової динамометрії, тестування, спостереження. Для перевірки ефективності розробленої програми корекції розладів рухової сфери застосовано констатувальний і формувальний етапи експерименту.
Наукова новизна та теоретичне значення:
- уперше науково обґрунтовано і розроблено програму корекції розладів рухової сфери в дітей 5–7 років із геміпаретичною формою церебрального паралічу засобами лікувальної гімнастики і різних видів масажу та експериментальним шляхом доведено її ефективність;
- виявлено інформативні методи дослідження та розроблено комплексну діагностичну методику вивчення стану рухової сфери в дітей 5–7 років із геміпаретичною формою церебрального паралічу;
- розширено дані про особливості порушень рухової сфери в дітей 5–7 років із геміпаретичною формою церебрального паралічу;
- набула подальшого розвитку фізична реабілітація дітей із церебральним паралічем.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання змісту розробленої програми корекції рухової сфери у дітей дошкільного віку із геміпаретичною формою церебрального паралічу реабілітологами, інструкторами ЛФК, методистами спеціальних дошкільних навчально-виховних закладів та реабілітаційних центрів для розробки індивідуальних реабілітаційних програм. Підібрані комплекси корекційних вправ з огляду на їх доступність можуть бути використані також батьками, які виховують дітей із церебральним паралічем, у домашніх умовах.
Апробація результатів дослідження відбувалася шляхом впровадження розробленої програми в практику діяльності Підприємства об’єднання громадян «Обласного центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів» м. Кіровограда.
Структура й обсяг магістерської роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 4 додатків. Повний обсяг роботи становить 100 сторінок. У тексті вміщено 12 таблиць, що обіймають 2 сторінки основного тексту. Додатки викладено на 35 сторінках. У списку використаних джерел 104 найменування, що охоплюють 11 сторінок.
Магістр