Ерготерапевтичний вплив при ампутаційних вадах кінцівок (ID:236976)

2. Ерготерапевтичні заходи Пацієнт після ампутації нижньої кінцівки втрачає здатність до пересування, верхньої – до виконання життєвоважливих функцій в усіх сферах діяльності. Мета реабілітації таких пацієнтів полягає в максимальному відновленні відсотка втраченої ними функціональної здатності кінцівки. Це досягається забезпеченням інвалідів технічними засобами реабілітації – протезами, що замінюють втрачену частково або повністю кінцівку. Після ампутації кінцівки (кінцівок) настає період рухових перебудов, які пов’язані з адаптацією організму до нових умов існування. У проблемі компенсації рухових функцій на перший план виходять питання фізичного тренування (ЛФК, гідрокінезотерапія тощо), а також проблеми, пов’язані з психічним станом пацієнта. У результаті втрати кінцівки людина неминуче втрачає звичні фізичні можливості, стає нездатна виконувати звичайні повсякденні дії. [5] Більш ніж у половини пацієнтів після ампутації кінцівки спостерігаються депресивні стани: у 52% – легкі, у 8% – тяжкі (за шкалою депресії Гамільтона). Дуже важливі для хворого відвідування психолога або психотерапевта, а також переоцінка міжособистісних відносин з близькими. У відновлювальних центрах повинні вести роботу не тільки з пацієнтами, але і з їх рідними, навчаючи останніх догляду за хворим і вмінню підтримати людину в скрутному становищі. Робота з психологом допоможе повернути віру в себе, відновити мотивацію, побачити нові можливості і повернутися до активного соціального життя. [10]