Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема соціальної адаптації та реадаптації дітей з інвалідністю до умов життя у суспільстві є однією з важливих та гострих проблем сучасного суспільства. Останнім часом це питання набуває особливої значущості, у зв’язку з великими змінами у підходах до людей з інвалідністю. Проблеми дітей з інвалідністю почали розглядати не як особисту проблему самої дитини, а як проблему суспільства загалом. Тим не менш, кількість дітей з інвалідністю з кожним роком збільшується, але проблема повноцінного життя в суспільстві та недостатня ступінь включеності дітей з інвалідністю в освітній процес потребує додаткового вивчення та вирішення як на державному, так і на регіональному рівнях.
Проблеми дітей з інвалідністю пов’язані з виникненням численних соціальних обмежень та бар’єрів, які не дозволяють активно інтегруватися особам з інвалідністю у суспільство та встановлювати повноцінні соціальні зв’язки. Найчастіше структура життєустрою, соціальних послуг залишається непристосованою до потреб дітей з інвалідністю.
Серед численних потребдітей з інвалідністю (у пересуванні; у спілкуванні; у вільному доступі до об’єктів соціальної сфери; у можливості здобувати знання; у працевлаштуванні; у комфортних соціально-побутових умовах; у матеріальній підтримці) важливу роль відіграють потреби у адаптації та соціалізації.
Діти з інвалідністю є специфічною соціально-демографічною групою. У більшості дітей з інвалідністю спостерігається відсутність інтересу до життя та бажання займатися громадською діяльністю.Вроджені або набуті ені можливості ускладнюють утворення соціальних зв’язків та відносин, ведуть до їх розриву, усунення. Діти з інвалідністю, зазвичай, випадають із життя суспільства, що надає несприятливий вплив на їх соціальне становище. У зв’язку з цим основнимзавданням соціально-реабілітаційної роботи з метою успішної інтеграції дітей з інвалідністю у суспільство є встановлення або відновлення втрачених раніше соціальних зв’язків, а саме соціально-педагогічна реабілітація.
В даний час є великий досвід використання арт-терапії під час соціально-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю. Арт-терапія останнім часом стала досить популярним та ефективним напрямом у практиці соціально-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю. Саме арт-терапія як соціально-педагогічна технологія відіграє велику роль у вирішенні цілого комплексу завдань соціальної реабілітації.
Арт-терапія особливо важлива для дітей з інвалідністю, які через фізичні або психічні особливості свого стану найчастіше соціально дезадаптовані в соціальних контактах. Творчий досвід, усвідомлення себе, розвиток нових навичок та умінь дозволяють більш активно та самостійно брати участь у житті суспільства, розширюють діапазон їхнього соціального та професійного вибору. Творча діяльність відіграє важливу роль у розвитку уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості самоактуалізації, розкриття та розширення своїх творчих можливостей.
Проблемою соціально-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю займається велика кількість науковців: Н. Грабовенко, І. Іванова, А. Капська, Л. Коваль, І. Звєрєва, В. Ляшенко, М. Малафєєв, В. Тесленко тощо.
На даний час у науці накопичений чималий досвід практичної роботи з дітьми з інвалідністю, зокрема використання засобів арт-терапії для їх реабілітації (Т. Носова, Ж. Петрочко, В. Ткачова, К. Щербакова та ін.).
Все вище сказане, доводить актуальність та зумовило вибір теми магістерської роботи «Соціально-педагогічна реабілітація дітей з інвалідністю засобами арт-терапії».
Об’єкт дослідження: соціально-педагогічна реабілітація дітей.
Предмет дослідження: зміст та форми арт-терапії в соціально-педагогічній реабілітації дітей з інвалідністю.
Мета дослідження:здійснити теоретичний аналіз та розробити зміст арт-терапевтичних форм роботи соціально-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю.
Завдання дослідження:
1) Проаналізувати сутність поняття «соціально-педагогічна реабілітація», її зміст, особливості, напрями та форми соціально-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю;
2) Охарактеризувати арт-терапію та визначити її зміст, види та умови використання в соціально-педагогічній реабілітації;
3) Здійснити діагностику соціально-педагогічних проблем дітей з інвалідністю та запропонувати комплекс арт-терапевтичних форм соціально-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю.
Для вирішення поставлених завдань дослідження використовувалися такі методи, теоретичні: аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури, дисертаційних робіт з метою з’ясування сучасного стану розробленості проблеми та розкриття її сутності; узагальнення та синтез, що дали можливість систематизувати та узагальнити інформацію про об’єкт дослідження, сформувати термінологічний апарат магістерської роботи; емпіричні: діагностичні (психолого-педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, опитування) для діагностики рівня соціально-педагогічних проблем дітей з інвалідністю; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний), що проводився з метою перевірки ефективності комплексу арт-терапевтичних форм соціально-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю; методиматематичної статистики для опрацьовування експериментальних даних, їх кількісного та якісного аналізу, перевірки їх об’єктивності та валідності.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
Магістр